Генеральний секретар Міжнародної католицької комісії з питань міграції, який нещодавно відвідав Польщу та Україну, розповідає про католицьку відповідь на гуманітарні виклики, спричинені війною в Україні.
У межах діалогу Комісії Конференцій єпископатів ЄС із Європейським парламентом, що відбувається на основі 17 статті Договору про функціонування Європейського Союзу, монсеньйор Роберт Вітілло, генеральний секретар Міжнародної католицької комісії з питань міграції, виступив під час зустрічі, присвяченої гуманітарній відповіді на війну в Україні — пише Vatican News.
«Ця війна, на жаль, здається, затягнеться на тривалий час. Це вимагає більш структурних відповідей також і щодо прийняття біженців», — сказав він у коментарі для інформагентства «Sir», пояснюючи, що досі вживалися заходи тимчасового характеру, але тепер потрібні далекоглядніші, починаючи, наприклад, із питання школи для дітей. «Якщо війна затягується, то люди, які втекли, не можуть жити стані постійної непевності», — додає він.
Спільними зусиллями
«Catholic Response for Ukraine (CR4U) working group» (Робоча група «Католицька відповідь для України») є проявом об’єднання зусиль католицьких організацій із метою надання гуманітарної підтримки постраждалим від війни. До неї увійшли «Caritas Internationalis», Єзуїтська служба біженців, Міжнародна Католицька Комісія з питань міграції, Суверенний Мальтійський Орден, «DePaul International», Лицарі Колумба, «Stella Maris», Рада Конференцій єпископатів Європи та Комісія єпископатів ЄС.
«Одразу після російського вторгнення в Україну, — розповів монсеньйор Вітілло, — на запрошення Відділу в справах мігрантів і біженців Дикастерії служіння цілісному людському розвиткові у Ватикані зібралися всі глобальні церковні гуманітарні організації, щоб оцінити ситуацію та обмінятися конкретними ініціативами. При цій нагоді ми вирішили створити робочу групу, щоб і надалі обмінюватися інформацією, досвідом, відомостями про труднощі та потреби, щоби визначати, хто і де може щось зробити».
Всеосяжний підхід
Генеральний секретар Міжнародної католицької комісії з питань міграції нещодавно здійснив візит в Польщу та Україну, і саме цим досвідом він поділився з європарламентарями. Він представив діяльність Церкви на місцевому рівні, поділився свідченнями й розповідями біженців і внутрішньо переміщених осіб, наголошуючи на тому, що «дуже часто говориться про статистику, а не про людей та історії, які приховуються за числами».
«Чимало парафій, дієцезій, чернечих згромаджень відчинили двері своїх домівок, монастирів і шкіл, щоби приймати цих людей. Осередки, надані урядом, також часто провадить Церква. Але йдеться не тільки про те, щоби дати їжу й дах над головою, — наголосив монсеньйор Роберт Вітілло. — Потрібно поставити біженця чи переселенця у центрі всієї акції прийняття. Одна жінка мені сказала: “Ми потребуємо не тільки поїсти і спати. Ми потребуємо знайти місце, де зможемо лікувати наші душі та серця”. Йдеться, отже, про те, щоб мати цілісний підхід до потреб цих біженців і переселенців».