Папський астроном про телескоп Вебба: «Якщо вдовольняєшся відомим, перестаєш розвиватися»

Світ із захватом розглядає фотографії глибокого космосу, підготовлені завдяки телескопу Вебба.

Їхня винятковість випливає з надзвичайної детальності й точності, раніше недосяжної для дослідників. «Якщо вдовольняєшся тим, що вже знаєш, то перестаєш розвиватися, перестаєш жити», — сказав для Vatican News директор Папської астрономічної обсерваторії брат Ґай Консолманьйо SJ.

Збудований на орбіті Землі сім місяців тому апарат, наступник уславленого телескопа Хаббла, це найсучасніший в історії астрономії інструмент такого роду. Його можливості «на голову» вищі за можливості попередника. Науковці покладають на дані телескопа Вебба сподівання на докази (або точне наукове спростування) таких теорій, як існування темної матерії або пояснення процесу розвитку галактик, ба навіть дослідження об’єктів, що залишилися безпосередньо після Великого Вибуху.

Ватиканського астронома єднає багаторічна дружба з численними науковцями, які працюють із телескопом Вебба. Вони знайомі ще з тих часів, коли він навчався і починав свою наукову кар’єру, до вступу в Товариство Ісусове. Як зазначає американський планетолог, праця над дослідженням Всесвіту має не тільки наукове, але й духовне значення. Коли по роках дослідницької праці він брав участь у місії Корпусу миру, то замислювався над обґрунтованістю спеціалізованих наукових досліджень у світі, в якому є стільки біди і голоду. Його мислення змінилось після того, як в Африці він зустрів людей, які, попри вбогість, захоплювалися виглядом нічного неба. «Вони прагнули знати все, розпитували про мою роботу, були в захваті. Тоді я зрозумів, що тільки досита нагодоване теля не цікавиться тим, що діється довкола. Кожна людина має прагнення і цікавість до розуміння, хто такий я і що таке світ, і що є ‘там’, що важливо. Не в сенсі ‘що мені їсти завтра’, але ‘що я як людина маю зробити у своєму житті, яке місце у світі я маю зайняти?’ Якщо ми це відкинемо — зведемо себе самі до рівня добре відгодованих корів».

Як нагадує цей єзуїт, люди, які працюють над телескопом, використали дані їм Богом дари розуму і здатності навчатися. Завдяки життю в багатій країні та розвиненій системі освіти вони мають певні переваги над тими, хто таких шансів не отримав. «Тому ватиканська обсерваторія пропонує підтримку в розвиткові молодим ученим, які походять із країн, що розвиваються, наприклад, організовуючи Літню школу астрономії. Це має величезне значення: заохочувати молодих людей до залучення і формування майбутнього», — каже брат Консолманьйо.