У парафії св. Архангела Михаїла в Тиврові на Вінниччині (храм цієї парафії проголошено санктуарієм Пресвятої Божої Матері Тиврівської та мучеників за віру) триває традиційний молодіжний фестиваль «Подих життя».
Місіонери Облати Непорочної Марії проводять в цьому місці фестиваль, починаючи з 2009 року. Цьогоріч у ньому беруть участь 65 хлопців і дівчат з різних куточків України — від Вінниччини до Кривого Рогу, Чернігова і Харкова.
«В нинішньому році, — сказав для CREDO багаторічний організатор фестивалю о. Вадим Дорош ОМІ, — ми, з огляду на ситуацію, викликану війною, дещо змінили формат фестивалю. Це стосується й організаційної сторони, і змісту. Якщо в попередні роки учасники розміщувались в наметах на храмовому подвір’ї, то тепер — в монастирі. І це вимагало обмежити кількість учасників (раніше їх було від 100 до 150 і не тільки з України — Прим. ред.): адже в монастирських приміщеннях проживають переселенці. Ми впровадили вікові обмеження, а також, якщо раніше можна було приєднатися вже після початку, то тепер ми в першу чергу записували тих, хто мав намір брати участь від початку до закінчення. Зазнала змін і тематика фестивалю: в цьому році не буде, як раніше, розважальної частини, концерту. Натомість більшість заходів присвячені релігійно-патріотичній тематиці: це спільна молитва за перемогу України, Хресна Дорога та адорація в цьому ж намірі. Також — забіг миру, який відбудеться в суботу».
Початком фестивалю стала св. Меса ввечері 27 липня, яку очолив Настоятель Делегатури Місіонерів Облатів в Україні о. Віталій Подолян ОМІ. Далі відбувся Вечір знайомств, де кожний з учасників мав можливість не тільки назвати своє ім’я, але й коротко розповісти про себе.
Тема цьогорічного фестивалю — «Виклики сьогодення». Готуючи його, організатори ставили перед собою завдання допомогти молоді бути готовими зустріти все те, що може принести в їхнє життя теперішній непростий час. Дати учасникам практичні навички подолання стресових ситуацій і профілактики стресів — такою була мета конференції, яку провела психолог п. Марія Хмеляр. Цій же темі була присвячена і робота в групах.
«Мені участь в цьому фестивалі — а я сюди приїжджаю вже втретє допомагає на якийсь час відірватись від одноманітної щоденності: дім — робота — знову дім — знову робота, —каже вінничанин Валерій Федорцов, — тут я ніби відновлюю своє бачення світу. Така переміна обстановки, нехай недовга, дає можливість побачити те позитивне, що серед буденщини побачити важко. Адже коли одноманітність заїдає — це дуже неприємно».
«Коли я побувала тут вперше, — розповідає киянка Марія Тереза Шибанова, — це змінило моє світосприйняття. Я відчула, що вже не хочу повертатися до того життя, яким жила раніше. Тут мене постійно приваблюють люди, з якими я спілкуюсь, приваблює це святе місце, а головне — це те, що тут я зустрічаюсь з Господом. Усім тим, що дарує мені Господь, я хочу ділитись з іншими. Тому вже три роки поспіль я беру участь у фестивалі як співорганізатор: хочу допомогти іншим зустрітися тут з Богом, як зустрічаюсь з Ним я сама».
«На цей фестиваль я приїхала вперше. Не знаю, як буде завтра-післязавтра, але те, що було вчора і сьогодні мені дуже сподобалось. Мені подобається перебувати з Богом у молитві, коли відчуваєш Його близькість. А ще — подобається знайомитись з новими друзями», — сказала Надія Якубчак з вінницької парафії Божого Милосердя.
«Крім нових знайомств, — говорить Влад Мясніков з Любара (Житомирська обл.), котрий приїхав до Тиврова вдруге, — участь у фестивалі дає мені можливість краще пізнавати Бога. Спілкуючись з Богом під час адорації легше почути Його голос, розпізнати те, до чого Він кличе».
Саме розпізнання покликання — як допомогти молодій людині розпізнати своє покликання і усвідомити свою відповідальність за його розпізнання, щоб виконувати в житті Божу волю, а не плисти за течією — було головною думкою проповіді, яку проголосив диякон Лукаш Орловський ОМІ під час Божої Служби в четвер 28 липня. Очолював св. Месу о. Вадим Дорош ОМІ. Раніше, після обіду, учасники фестивалю, помолившись, стоячи великим колом навколо хреста, Коронку до Божого Милосердя, вирушили на прогулянку берегом Південного Бугу.
«Зараз мені 25 років і коли я їхав сюди вперше, — згадує Віталій Гайдамащук з Рахнів (Вінницька обл.), — то думав, що це захід для 16-17-річних. І був приємно здивований, коли побачив хлопців і дівчат також і мого віку. Тому тепер приїхав вдруге. А все, що тут відбувається, і корисне, і цікаве для будь-якого віку».
«Для мене Тиврів, — каже Марися Заграй з Мурафи, — це місце, де я особливо відчуваю Божу присутність. Тому я намагаюсь не пропустити жодної можливості тут побувати – не тільки на “Подиху життя”. Любов до цього місця, з якою люди сюди приїжджають, для мене унаочнює любов Бога до нас, Його дітей».
Особливим місцем Тиврів став і для Олександри Пастер з Києва. Тут, на цьому фестивалі, вона зустріла хлопця, з котрим вже проходить передшлюбні приготування.
«Зараз для мене, — каже Олександра, — цей фестиваль — можливість перезавантажитись. Тут я не сиджу в телефоні, не читаю новин і відпочиваю від тривог, які оточують в Києві. Щоправда, сирени повітряної тривоги чути і тут, але тут я реагую на них інакше. В Києві я живу поруч з центральним залізничним вокзалом, який може стати об’єктом атаки. А тут відчуваю себе під Божим захистом».
Оскільки людина являє собою єдність душі і тіла, краще відповідати на виклики сьогодення допоможе і почуте під час конференції «Моя тілесність», яку для учасників фестивалю підготував єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії Радослав Змітрович. Владика Радослав очолюватиме Хресну Дорогу ввечері 29 липня, а наступного дня очолить урочисту відпустову Службу Божу на свято Матері Божої Тиврівської.
Хлопців і дівчат також чекає турнір з футболу і волейболу. Завершиться фестиваль в неділю 31 липня.
фінансово.
Щиро дякуємо!
