Україна

«Завдяки їхній жертовності Церква існує на нашій землі». Всеукраїнський день пам’яті постраждалих за віру

Czytać po polsku

06 Вересня 2020, 13:54 2085 Ігор Богомолов
фото: Віктор Залевський

Всеукраїнський день молитовної пам’яті постраждалих за віру відбувся учора в Тиврові, на Вінниччині.

 

 

Два роки тому, 1 вересня  2018 року, в Тиврові на Вінничині  у римо-католицькому храмі св. Архангела Михаїла було урочисто освячено Меморіал на честь мучеників за віру ХХ століття в Україні. Наступного року, 7 вересня, там же, в Тиврові, відбулися головні заходи встановленого рішенням Конференції єпископів РКЦ України Всеукраїнського дня пам’яті мучеників за віру ХХ століття, що відтоді відзначається у першу суботу вересня.

 

 

А 5 вересня 2020 року тиврівський храм св. Архангела Михаїла проголошено санктуарієм Пресвятої Божої Матері Тиврівської та мучеників за віру.

 

 

Перед початком урочистої Меси, яку очолив ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Леон Дубравський, канцлер дієцезіяльної курії о.Павло Басистий зачитав єпископський декрет про встановлення санктуарію. В документі зокрема підтверджено відзначення Всеукраїнського дня  постраждалих за віру у першу суботу вересня, а також встановлено день вшанування Матері Божої Тиврівської в останню суботу липня.

 

 

Звертаючись з вітаннями до всіх учасників урочистості, єпископ-ординарій зазначив, що нині наша країна, як і все людство, переживає важкі часи, тому «встановлення санктуарію є на часі, бо тільки Матір Божа може нам допомогти».

 

 

Його Преосвященство запросив вірних, згідно з закликом Божої Матері Фатімської, до молитви Розарію та участі у Святій Месі протягом п’яти перших субот місяця.  «Тільки так, — наголосив  він, — ми можемо допомогти Церкві, державі та світові». Це заохочення владика повторив після закінчення Божої Служби, нагадавши також про обов’язки батьків щодо виховання дітей і закликаючи всіх іти «до святості, бо тільки святі можуть змінити світ».

 

 

«Сьогодні, — сказав владика Леон для CREDO, —  ми відзначаємо день пам’яті тих, хто страждав за віру. Майже не залишилося тих, хто пережив ті страшні часи репресій і Голодомору. Тому ми, наше покоління, повинні передати пам’ять про ці страждання поколінням прийдешнім. Якщо не зможемо цього зробити — ті страшні часи можуть повернутися. Адже це наш обов’язок, як обов’язком батьків є передати віру дітям. Якщо його не виконувати — пожнемо те, що посіємо. А потім самі ж нарікаємо на Бога: і діти не так поводяться, і суспільство не таке. А хіба це провина Бога, що ми не виконуємо того, що повинні виконувати? Нинішній світ потребує свідків віри. І цими свідками повинні бути ми. Нехай же цей санктуарій допомагає нам вдивлятися в Небо і знайти ту дорогу до Неба, на яку Господь кличе кожного з нас. Якщо Бог не буде на першому місці в житті кожного з нас, то нічого не буде на своєму місці. Тому нехай кожний, перебуваючи в цьому санктуарії, запитає себе, для чого Бог дав йому життя, для чого він прийшов на цей світ, що Бог хоче, щоби він робив у житті. А молитва Розарію, заступництво Діви Марії нехай допоможе знайти відповідь».

 

 

Разом із Кам’янець-Подільським ординарієм Святу Месу співслужили ординарій Одесько-Сімферопольський єпископ Станіслав Широкорадюк, єпископ-емерит Броніслав Бернацький і єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії Радослав Змітрович, а також численні священники, як із Кам’янець-Подільської дієцезії, так і з-поза її меж.

 

 

Говорячи про значення вшанування загиблих за віру, єпископ Станіслав Широкорадюк сказав для CREDO: «Є така наука — мартирологія. Її вивчають у семінаріях. Це наука про мучеників. Вона дуже важлива, тому що мученики — це урожай, зрощений кров’ю. Мученики — це ті, хто сіють християнство. Тут, у цьому санктуарії, ми вшановуємо наших мучеників. Це наша мартирологія. Це наші земляки, які віддали життя за віру, серед них — католики українського і польського походження. Завдяки їхній жертовності Церква нині існує і розквітає на нашій землі. Якщо ми цінуватимемо цей дар — наша Церква буде міцніти. Якщо ж, не дай Боже, забудемо, — втратимо все, що можна втратити».

 

 

Виголошуючи проповідь, владика Станіслав, спираючись на слова Господа Ісуса «Блаженні переслідувані», навів три приклади з реального життя, що показують, якими  саме блаженствами Господь обдаровує тих, хто страждає за віру. Перший приклад  пов’язаний з особою о.Андрія Гладисевича, який провів 12 років в ув’язненні в Норильську. Познайомившись із ним у молоді роки, майбутній єпископ почув від нього: «Ці 12 років ув’язнення я жертвую за нові покликання до священства. Якщо до кінця мого життя тут, у Полонному, хоч один хлопець розпізнає своє покликання, я знатиму, що прожив життя недаремно». Почуте, за словами Його Преосвященства, пробудило в ньому бажання йти слідом за о.Андрієм: «Звісно, я не хотів потрапити до Норильська чи в якусь іншу в’язницю. В мене народилось бажання стати священником».

 

 

Другий приклад  — це приклад о.Войцеха Дажицького, який провів сім років в ув’язненні  і казав, що того, хто без нарікань страждає за віру, «сам Бог носитиме на руках». Як же Бог носив його на руках, якщо  він сім років страждав у концтаборі? Отець Войцех розповів, що коли він уже був схожий на живий скелет, вдягнений у табірну робу, на запитання одного з начальників відповів, що не має ніяких прохань, претензій і побажань, а навпаки, усім задоволений, тому що «на все є Божа воля». Начальника вразив вираз його очей, і він наказав негайно відправити його в лазарет і надати необхідну медичну допомогу.

 

 

Третій приклад — це випадок, що стався з Станіславом Широкорадюком, тоді ще семінаристом, коли він їхав із Городка до Хмельницького з о.Владиславом Ванаґсом. Було 9 травня і дорогою вони підібрали ветерана, що, за словами владики, «зігнувся від тягаря своїх нагород». Весь час, поки їхали, вони з о.Владиславом молилися Розарій польською мовою. А коли дісталися Хмельницького, побачили на очах свого пасажира сльози.  «Коли я вивозив репресованих із Городка, — сказав він, — вони молились точно так само, як ви».

 

 

Підбиваючи підсумок, владика сказав: «Отже,  перший плід — покликання; другий — Божа опіка в нових переслідуваннях,  які можуть виникнути, коли гріх не можна буде називати гріхом; третій — розкаяння, адже сльози того “ветерана”, можливо, стали першим кроком до його навернення».

 

 

Як і єпископ Леон Дубравський, владика Станіслав Широкорадюк висловив щиру вдячність священникам-облатам і особисто Настоятелю Делегатури Згромадження Місіонерів Облатів в Україні та Росії о.Павлу Вишковському ОМІ за ініціативу створення в Тиврові меморіалу-музею мучеників за віру і за втілення цієї ініціативи в життя.

 

 

Серед тих, хто прибув на урочистість, були Посол Республіки Польща в Україні пан Бартош Ціхоцкі та Генеральний консул у Вінниці пан Дам’ян Цярціньскі.

 

 

«Для мене велика честь, — сказав пан Ціхоцкі, звертаючись до учасників урочистості, — бути тут, із цим героїчним поколінням, яке спромоглося зберегти свою віру. А оскільки серед мучеників, яких ми сьогодні вшановуємо, були люди, які віддавали життя як за свою віру, так і за свою мову, для мене бути тут щороку є обов’язком. Для Польщі важливо, щоб Україна була спільнотою, яка може забезпечити собі стабільність  розвитку і безпеку, а те, що ми бачимо в цьому тиврівському музеї, показує нам, що без віри це неможливо».

 

 

Другою частиною урочистості стала Хресна Дорога залами меморіалу. В кожному залі-стоянні вірні у спільній молитві дякували Богу за служіння священників, що були розстріляні, замордовані по радянських концтаборах або зникли безвісти, називаючи їх поіменно.  На початку богослужіння єпископ Леон Дубравський заохотив не тільки слухати роздуми, а й уважно подивитись на зображення та експонати, представлені на стендах у кожній залі.

 

 

«Голод Бога, — сказав, проголошуючи роздуми ІІ стояння, єпископ Броніслав Бернацький, — переріс у Голодомор, коли людей, за словами святої пам’яті єпископа Яна Ольшанського, змішали з чорною українською землею».

 

 

У роздумах ІV стояння йшлося про репресії проти вчителів. У 1920-ті роки на Поділлі було відкрито близько 400 польських шкіл, де учні повинні були чути, що Бога немає, що Католицька Церква — це щось жахливе, це інквізиція, хрестові походи, негідні папи і єпископи, негідники-священники. До початку 1930-х років ці школи були закриті, оскільки більшість учителів відмовлялись говорити це дітям, а навпаки, вчили їх вірити в Бога. На цьому ж стоянні учасники Хресної Дороги почули історію о.Войцеха Кобця, розстріляного за те, що на питання енкаведиста: «Чи радянська влада від Бога?» відповів: «Від Бога, але це кара людям за їхні гріхи».  

 

 

На VІІІ стоянні  учасники урочистості почули  історію мучеництва священників на Соловецьких островах, де знаменитий Соловецький монастир ще 1919 року був перетворений більшовиками на концентраційний табір. Один з островів Соловецького архіпелагу був названий «Голгофою»: з десяти з половиною тисяч в’язнів, які там загинули, 360 були священниками різних конфесій.

 

 

На ХІ стоянні — розповідь про історію життя і мучеництва  католицького священника о.Мар’яна Токажевського. Своє пастирське служіння він розпочав ще в Російській імперії і перших утисків зазнав ще від царської влади — переслідувати католицьке духовенство на наших землях розпочали не більшовики. А 1940 року, коли  о.Мар’яну радянський суд виніс смертний вирок, він у своєму останньому слові висловив… подяку тим, хто його судив. «Дякую прокуророві за те, що мене судив, дякую адвокатові, за те що мене захищав, дякую вам за те, що присудили мені смертну кару», — сказав він і відмовився подавати прохання про помилування.

 

 

На ХІІІ стоянні вірні подякували Богу за тих, хто, повернувшись із заслання з Сибіру й Казахстану, сприяв відродженню Церкви в Україні; на останньому, ХІV, — за тих, що зберегли віру й передали її наступним поколінням. І вже на самому кінці молебню Хресної  Дороги єпископ Леон Дубравський прочитав роздуми, написані ще 1925 року о.Феліксом Любчинським, про те, що мораль без віри — це брехня й ілюзія; що держава може бути сильною, поки в ній є віра, бо тільки віра дає владі силу і авторитет. Коли ж релігія видалена з громадського життя — влада змушена утримувати народ в послуху «варварськими методами», будуючи замість храмів в’язниці; але й це — тимчасово, тому що народ рано чи пізно скидає з себе ці кайдани і при цьому нерідко проливається багато крові. «Тому, — прочитав владика Леон,  — нам потрібно сказати: ми хочемо Бога в своїй країні».

 

 

Підбиваючи підсумок усьому, що було сказано, Його Преосвященство сказав: «Україна — християнська держава, і ми повинні боронити християнські закони. Не закони в угоду ЛГБТ, а християнські закони. Адже якщо ми на захистимо наших дітей — їх ніхто не захистить. А цей санктуарій нехай допомагає нам пізнавати правду».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

Тиврів
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Venture Miksi sinun kannattaa ehdottomasti peittää lautasellinen ruokaa yöllä: Muista nämä keittiön taikauskot Noki on helppo pestä pois liedeltäsi: kokeile näitä hyväksi havaittuja puhdistusmenetelmiä Kaalin versot kasvavat isoiksi ja vahvoiksi: muista tämä hoito Yksinkertainen temppu, jolla saat pidettyä tuoreet hedelmät keittiössäsi pitkään.Laita tämä päälle Puutarhurin niksi siitä, miten herukoita voi parhaiten lisätä Avattu suolakurkku on turvassa homeelta: muista tapa suojata suolakurkkuja Slovakiassa kävi hyvin huonosti.Nämä ovat maailman onnellisimpia maita Sinulla on sitä keittiössäsi, mutta et tiedä, että se on yksi terveellisimmistä mausteista.Se suojaa sydäntä ja tukee vastustuskykyä Keittiösi tuoksuu aina hyvältä: 5 niksiä kokeneilta emänniltä Munakokkelista tulee hämmästyttävän herkullista: noudata 3 yksinkertaista sääntöä Onko slovakkeja uhkaamassa uusi vero? Maksaa valtiolle tilisiirroista ja pankkiautomaattinostoista Pannukakut paistuvat mukavan rapeiksi: kokeile lisätä tätä ainesosaa taikinaan Pasta kiehuu kiinteäksi ja mehukkaaksi: muista, miten ruokalaji keitetään oikein Charlotte kypsyy täydellisen mureaksi ja maukkaaksi: muista 3 tärkeintä kokin salaisuutta Hikitahrat vaatteissasi eivät jätä jälkiä: kokeile tätä nestemäistä jauhetta Mikä ilmastointilaite sopii kotiisi: muista nämä asiantuntijoiden vinkit Cât rezistă ouăle de țară vs.de cumpărat la frigider? Când nu mai trebuie consumate Miten valurautaiset keittotasot puhdistetaan tehokkaasti Hirssipuuro kiehuu ihanan mureaksi ja herkulliseksi: muista nämä niksit Miten kokeneet emännät pesevät rasvaa kylmässä vedessä: muista 3 yksinkertaista temppua Miksi kokeneet emännät pakastavat leipää: muista nämä hyödylliset kulinaariset niksit Älä heitä kertynyttä muovipulloa pois: 10 tilannetta, joita voit käyttää kotona ja keittiössä Miksi tieltä löytyneitä rahoja ei kannata noutaa: viisi vaarallista seurausta Miten puhdistaa kylpyamme nopeasti: 6 tapaa käyttämällä kansanhoitoa Miten muuten käyttää paperiliittimiä: käsityöläisemännät ovat keksineet 9 uutta tapaa kotiin ja keittiöön Valkosipuli lopettaa kellastumisen: muista nämä 3 tehokasta hoitoa Älä heitä vanhoja muoviastioita pois: 9 tapaa käyttää niitä kotona ja keittiössä Kylpyamme pääsee nopeasti eroon kalkista: muista nämä 2 puhdistusliuosta WC-kulho lakkaa vuotamasta vettä: muista tämä vianetsintämenetelmä Et itke sipulia: kolme tapaa käsitellä epämiellyttävää haittaa Miksi riisivettä ei tarvitse kaataa pois: 4 tapaa käyttää sitä kotona Älä heitä vanhaa paistinpannuasi pois: 5 mielenkiintoista käyttötarkoitusta kotitaloudessa Älä heitä vanhoja tavaroita pois: 8 esinettä, jotka tulevat tarpeeseen kotona ja keittiössä Perunan säilyvyys pitenee: Näin säilytät perunat oikein tasaisissa olosuhteissa Näin muut ovelat emännät käyttävät mikroaaltouunia: 12 vinkkiä kotiin ja keittiöön Hoover kestää paljon pidempään: miten laitetta ei saa käyttää siivouksen aikana Laattojen välissä olevat rikkaruohot häviävät: kokeile tätä ruiskutusliuosta Uunin luukku kiiltää valkoisena: yksinkertainen liuos poistaa nopeasti rasvan ja saostumat lasista Miksi kokeneet puutarhurit eivät istuta auringonkukkaa vihannespuutarhaan: Kasvi vaikuttaa negatiivisesti maaperään Miten muut tajuavat emännät käyttävät vanupuikkoja: 6 hyödyllistä kauneus- ja kotitalouselämän hakkeria Lasit eivät enää huurru: 5 todistettua tapaa shampoon ja saippuan avulla Käytä sitruunahappoa keittiön ulkopuolella: 4 hyödyllistä kotitalouden lifehackia Froteepyyhkeistä tulee poikkeuksellisen herkkiä: kirjoita ylös näiden pesuliuosten koostumus Älä heitä vanhaa lapiotasi pois: 8 tehokasta tapaa käyttää sitä kotona ja maaseudulla Mitä jokaisen kokin tulisi tietää: 4 yleisintä virhettä keittiössä Tuholaiset eivät koske sipuliisi: muista tämän puutuhkaliuoksen koostumus Omenahillo maistuu tavallista paremmalta: muista tämä maukas karpalolisäys Miksi kokeneet puutarhurit eivät istuta lintukirsikkaa talon lähelle: vahingoittaa hedelmäpuita ja vihannespuutarhaa Miten muuten kokeneet kotiäidit käyttävät muovipulloja: 5 tapaa kotiin ja mökille Aamiaisruoat, jotka pitävät sinut virkeänä koko päivän, on nimetty Kanafileestä tulee hämmästyttävän herkullista: kokeile lisätä ruokaan tämä kastike PERFEKTNÍ těsto na veškeré pečivo, které není třeba hníst: Recept mám od slavného pekaře, peču už jenom z něj! Pečení bude vzdušné a křehké: pamatujte na základní pravidlo přípravy těsta Nalévám obyčejné SALKO s ořechy a dělám to na každou oslavu: výsledek vás potěší (RECEPT)! Tyto přísady v kávě z ní dělají jed.Většina Slováků ji tam dává Domácí hnojivo na ibišek je lepší než to z obchodu.Vyrábím ho ze tří ingrediencí.Sousedé mi závidí mou zahradu Odtrhněte několik listů a vložte je pod těsnění.Problém zmizí a pračka bude jako nová Jak ochladit byt v horkém počasí? Ani nápad otevřít okna! Odstraňte jednu věc Nevylévejte vodu po uvaření brambor: 3 užitečné způsoby, které využijete doma i v kuchyni Nejen levandule.Tyto rostliny zaženou komáry z vašeho balkonu Palačinky se upečou pěkně křupavé: zkuste přidat tuto přísadu do těsta Přidejte do vody a vaše okna budou zářit jako nová Mají také 40 květů a kvetou nepřetržitě půl roku: Pěstitelka nejkrásnějších orchidejí prozradila, jak získat takovou nádheru! V horkém počasí nastavte termostat na „pět“.Čeká vás příjemné překvapení Proč byste si měli na noc rozhodně přikrýt talíř s jídlem: pamatujte na tyto kuchyňské pověry Proč zkušené hostitelky zmrazují chléb: pamatujte na tyto užitečné kulinářské triky Těstoviny se uvaří pevné a šťavnaté: nezapomeňte, jak pokrm správně uvařit Mrkev bude sladká a velká: pomůže jí jednoduché hnojení Bez klimatizace se byt rychle ochladí: pamatujte na těchto 5 účinných pravidel Míchaná vajíčka budou úžasně chutná: dodržujte 3 jednoduchá pravidla Knedlíky se při vaření nerozpadají: pomůže jedna lžíce této přísady Takto se připravuje ovoce ke zmrazení.Nebude se lepit ani drolit Jak najlepiej zagęścić gulasz? Zapomnij o ziemniakach, TO jest o wiele lepszy sposób! Irytują Cię nowe plastikowe nakrętki do butelek? Oto prawdziwy powód, dla którego nie można ich rozdzielić! Jedz garść dziennie, a twoje jelita będą działać jak nowe.Słowacy o tym zapominają Krem francuski: Niesamowicie lekki i delikatny, pasuje do każdego deseru!