Біблійні роздуми

Храм мого серця: дім молитви чи супермаркет

11 Серпня 2022, 18:49 783

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 12 серпня

Ісус у Cвоєму житті любив Храм. Дорослим Він часто повертався сюди. У дні Cвоїх Страстей, не приховуючи туги, Він відповідає своїм мучителям: Щодня сидів Я, навчаючи, у храмі, і ви Мене не взяли (Мт 26, 55). Але одного разу, як це описано в сьогоднішній Євангелії, мірка перебралася. Увійшовши до Храму, Він заходився проганяти усіх, хто продавав і купував у храмі, перекинув столи міняльників грошей і сидіння тих, які продавали голубів, і каже їм: «Написано: “Мій дім буде названий домом молитви”, ви ж робите його печерою розбійників».

Всередині і поза церквами, а ще більше всередині і поза відпустовими святинями, загніздилося, наче павук, це небезпечне враження, що Бог, віра, благодать наче закінчилися на прилавках продавців. Дім Отця! Це прекрасне сяйво безкорисливості (…) було зведено до обміну речами. Небезпека обміну речами, а не почуттями серця, не є надуманою. Ти виконав такі жести, сказав такі слова, дав таку пожертву, виконав приписане. І неважливо, якщо все було виконано бездушно — ти погасив свій борг перед Богом, купив Бога. Віру зведено до базару (Алессандро Казаті).

Але Ісус прийшов не привести людей до Храму, закликаючи їх увійти всередину, а принести сам Храм, тобто Божу присутність, в серце кожного. Звісно, треба віддати належне символічному значенню єврейського Храму і красі, що впроваджує нас у божественне, якою відзначається стільки наших церков. Але не варто це зводити в абсолют. Стосунки з Богом встановлюються на найвищій зустрічі в молитві та у прийнятті відкинутих. Стосунки з Богом змінилися, вони йдуть далі, ніж просто набір жестів чи речей, які треба пожертвувати. Стосунки встановлюються у взаємному визнанні завіту, в сподіваннях, у потребі сопричастя і миру, у визнанні, в тузі за з’єднанням усіх народів, у відважному просуванні до свободи. Як написав поет Райнер Марія Рільке: людина є храмом, куполу якого ніколи не бачиш. Може так є і з нашим Богом, найпрекраснішим і найбільшим храмом нашого серця?


Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: