Темою повчань, якими Папа Франциск ділиться з учасниками загальних аудієнції протягом останніх тижнів, є духовне розпізнавання.
В останню середу вересня його роздуми були присвячені молитві як вираженню близькості з Богом. Зустрічаючись із паломниками 5 жовтня 2022 р. на площі св. Петра у Ватикані, Святіший Отець наголосив: «Добре розпізнавання вимагає також пізнання себе самих» — що залучає наші людські здібності, такі як пам’ять, розум, волю та почуття. «Часто ми не вміємо розпізнати, бо не знаємо самі себе достатньо, і через це не знаємо, чого насправді прагнемо», — зазначив Святіший Отець. Про аудієнцію, під час якої Франциск двічі згадав про стражденну Україну та мир для неї, пише Vatican News.
Сховані за маскою
«В основі духовних сумнівів та криз покликання нерідко лежить недостатній діалог між релігійним життям та нашим людським, когнітивним і почуттєвим виміром», — сказав Папа, посилаючись на Томаса Ґріна, автора творів з духовності. Ґрін писав, що «найбільшою перешкодою» для розпізнавання — а також для справжнього зростання у молитві — не є «недоступна на дотик природа Бога, але той факт, що ми достатньо не знаємо самі себе, і навіть не хочемо пізнавати, які насправді ми є». За його словами, майже всі ми ховаємося за маскою, не лише перед іншими, але й тоді, коли стоїмо перед дзеркалом. «Забуття про Божу присутність у нашому житті крокує пліч-о-пліч із незнанням себе самих — не знати Бога і не знати себе, — з незнанням особливостей нашої особистості та наших найглибших прагнень», — підкреслив Папа.
Виснажлива, але доступна праця
Як зазначив Святіший Отець, пізнавати себе самих «це не важко, але виснажливо». Таке пізнання вимагає зупинитися, «відключивши автопілот», щоби «здобути усвідомлення нашого способу дій, почуттів, які нас наповняють, постійних думок, які нас обумовлюють». Це також вимагає «розрізняти емоції та духовні якості». Адже «відчуваю» не те саме, що «я переконаний». І коли розпізнаємо, що погляд, який маємо на себе та на дійсність, «іноді є трохи викривленим», то це благодать. «Справді, дуже часто може трапитися так, що помилкові переконання про дійсність, які ґрунтуються на досвіді з минулого, мають сильний вплив на нас, обмежуючи нашу свободу зробити ставку на те, що насправді вартісне у нашому житті», — пояснив Святіший Отець.
«Паролі» духовного життя
У цьому контексті Папа використав приклад зі щоденного життя. У цифрову еру, як відомо, потрібно знати «паролі», щоби отримати доступ до програм, у яких міститься «найбільш особиста й цінна інформація».
«Також і духовне життя має свої “паролі”: є слова, які торкаються серця, бо апелюють до того, до чого ми найбільш чутливі», — сказав Франциск. Ці слова добре знає спокусник, отож важливо, щоб і ми їх знали: «щоб не опинитися там, де б ми не хотіли». Адже спокуса не обов’язково нашіптує погане; часто йдеться про «невпорядковані речі», яким присвячується надмірна увага. Так можна потрапити під гіпноз «прекрасних, але ілюзорних речей».
«Це може бути, наприклад, науковий ступінь, кар’єра, стосунки — все те, що саме в собі похвальне, але щодо чого, коли не будемо вільними, ризикуємо розвинути нереальні очікування, як-от утвердження власної цінності», — пояснив Святіший Отець. Саме з цього неправильного розуміння «часто випливають найбільші страждання, бо жодна з цих речей не може бути гарантією нашої гідності». Ось тому потрібно «знати себе, паролі свого серця», все те, до чого ми чутливі, — щоб захиститися від маніпуляцій та розпізнати важливе, відрізняючи його від гасел і моди.
Іспит сумління
Підсумовуючи, Папа зазначив, що допомогою в цьому є іспит сумління, але не той, коли йдемо до сповіді, а той, який підсумовує наш день, — тобто «добра звичка спокійно переглянути те, що сталося протягом нашого дня, навчаючись помічати в оцінках та рішеннях те, чому ми надаємо більшої важливості, що й чому шукаємо, і що, врешті-решт, знайшли». А насамперед, «навчитися розпізнавати, що насичує моє серце», бо «лише Господь може дати нам підтвердження того, скільки ми вартуємо».
«Він щодня говорить нам про це з хреста: Він помер за нас, щоб показати, які ми цінні в Його очах. Немає таких перешкод чи падінь, які можуть завадити Його ніжним обіймам», — сказав Святіший Отець. Підсумовуючи, він наголосив, що «молитва та пізнання себе самих дають нам можливість зростати в свободі».