Місяць молитов за померлих

Римо-Католицька Церква 2 листопада згадує всіх вірних померлих, а до 8 листопада у Церкві відзначаються поминальні дні.

У ці дні можна отримати повну або часткову індульгенцію та пожертвувати її за померлих. Умови для отримання індульгенції: відвідати кладовище, прийняти Причастя та помолитись у намірах Святішого Отця «Отче наш», «Радуйся, Маріє» та «Вірую».

Задушні дні присвячені особливій молитві до Бога, щоб померлі мали частку в перемозі Христа над смертю. Це особливо стосується тих, хто має потребу в очищенні після смерті — в Чистилищі.

Догму про існування Чистилища Церква оголосила на Соборі у Ліоні, у 1274 році. Додатково підтвердив її Тридентський Соборі (1545-1563) в особливому декреті. Він спирається на твердженнях зі Святого Письма та церковної Традиції, яка походить ще з ІІ століття. Великий внесок у розвиток вчення про Чистилище зробив святий Августин. Догма підкреслює дві істини: існування Чистилища як посмертної кари за гріхи, а також можливість і необхідність наших молитов і жертв за душі в Чистилищі.

Ті, що після смерті потрапляють у Чистилище – вже у безпеці, бо знаходяться у руках Божих. Вони можуть бути впевнені у спасінні, однак мусять до нього ще підготуватися. Чистилище – це «передпокій Неба». Воно є проявом Божого милосердя, яке очищує тих, хто за час земного життя не повною мірою вдосконалився у любові до Бога, ближнього і самого себе. Стан Чистилища не слід розуміти тільки як покарання, а як підготовку до повного з’єднання з Богом у Небі. Щоб мертві мали частку в перемозі Христа над смертю, вони повинні бути повністю чистими.

Через Чистилище проходять ті душі, які пішли з цього світу у повсякденних гріхах, і не спокутували на землі тимчасове покарання за гріхи. Суть цієї кари за гріхи полягає у тимчасовій розлуці з Богом та в очікуванні зустрічі з Ним. Людська душа, яка після смерті побачила Бога, як повноту любові, хоче з’єднатися з Ним, і водночас визнає, що ще не достойна цього і шукає можливості очищення. Бог у Своєму милосерді відповідає на це прагнення реальністю, яку ми називаємо «Чистилище».

Довідка:

Індульгенція або відпуст – це повне або часткове зняття тимчасового покарання за гріхи.

Індульгенції або прощення, що даруються Церквою в силу заслуг Христа і всіх святих, залежать від численних діянь, які пропонується здійснювати християнину. Індульгенцію можна отримати, наприклад, читаючи особливі молитви, відвідуючи деякі місця паломництва, молячись у намірах Святішого Отця, роблячи справи милосердя, відвідуючи кладовища і т. д. Всі умови індульгенцій суворо обумовлені та визначати їх може тільки Папа Римський або, іноді, правлячий єпископ.

Для отримання індульгенції необхідно бути вільним від всіх тяжких гріхів, отримавши прощення у Таїнстві Покаяння, мати щирий намір отримати індульгенцію і виконати всі необхідні приписи.

Індульгенції бувають повні і часткові. При отриманні повної індульгенції прощається все тимчасове покарання. При отриманні часткової індульгенції – його частина.

Щоб отримати повний відпуст, потрібна відсутність прив’язаності до будь якого гріха. Ця умова важлива і означає, що вірний, який хоче отримати відпуст, щиро прагне не мати з гріхом нічого спільного, тобто потрібно збудити в собі намір відірватися від гріха.