Роздуми до Слова Божого на понеділок ХХХІІІ звичайного тижня, рік ІІ
У чому полягає моя і твоя сліпота, з чого береться моя і твоя темрява? Після того, як сліпий прозрів, першим, кого Він побачив, був Ісус. Тобто сліпота — це не бачити Бога. Не бачити Бога у своєму житті, в своїй історії, у своєму хресті. Можемо помітити цікаву послідовність: спершу сліпий слухає (бо нічого йому більше не залишається), потім благає, а потім відчуває спасенне Боже діяння. У цьому можемо побачити шлях християнина:
Слухання Слова >→ молитва >→ досвід Бога
Що то була за молитва, якою молився сліпий з-під Єрихона?
Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!
— Ісусе, Сину Давидів — визнання Ісуса Богом, Месією.
— змилуйся надо мною — благання і визнання того, що я потребую помилування, що я грішник.
У цій молитві представлена вся історія спасіння. Ім’я Бога в Біблії — це місце Теофанії, місце, де Бог себе об’являє. Коли прикликаєш ім’я Бога — прикликаєш Його самого, Його присутність (пор. Флп 2, 10; Діян 4, 12).
“ Сліпота — це не бачити Бога, не бачити Його у своєму житті, в своїй історії, у своєму хресті
Ця молитва має дуже велику міць, є свого роду екзорцизмом, оскільки на ім’я Ісуса згинається кожне коліно (пор. Флп 2, 10).
Св. Варсонофій: Є витязі, подібні до святого Михаїла; але нам, слабким, нічого не залишається, як тільки шукати захисту в імені Ісус.
Св. Йоан Клімак: Удар свого противника ім’ям Ісус! Немає могутнішої зброї на землі і в небі.
Ті, що йшли попереду, сварилися на нього, щоби замовк (Лк 18, 39).
Йти попереду Ісуса — це не наслідувати Його!!! Пригляньмося до нашого серця, чи немає в ньому спокуси бути першим від Ісуса. Чи не буває так, що Ісус потрібен десь там позаду, аби лиш нам добре йшлося в напрямку, який ми самі обрали?
Звелів привести його до себе (Лк 18, 40).
Привести когось — це християнське піклування, душпастирська опіка, дбайливість, турбота про когось. Місія Церкви — приводити до Ісуса.
Що хочеш, щоб Я зробив тобі? Чому Ісус запитує такі очевидні речі? Можливо, тому, щоб наша молитва була не лише криком, а й конкретним проханням, сповненим довіри.
Після зцілення про сліпого написано, що Він пішов за Ісусом (Лк 18, 43).
Звернімо увагу на те, що сліпий не долучився до товариства, яке йшло попереду Ісуса. Він став Його на-слідником, а не «перед-слідником».
Уже в перших століттях християнства у молитовній традиції (особливо пустельничій) з’явилася так звана «Ісусова молитва», якою стала молитва сліпого з-під Єрихона: Ісусе, Сину Давидів, помилуй мене, грішника. Ця молитва є способом неустанної молитви в серці, повторення Пресвятого Імені ІСУС. Ім’я Сина Божого величне і невимірне, і воно тримає весь світ (Пастир Єрм).
Постійно повторюючи цю молитву, ми зізнаємось у власній сліпоті, гріховності, а в Ісусі визнаємо Єдиного Спасителя. Стислість цієї молитви дозволяє перетворити її на стан духа, а не просто на якусь інформацію чи декларацію. Святий Йоан Касіян, монах і священик, повчає про молитву: Щоб осягнути найвищу досконалість у молитві, треба утвердитися в безперервній пам’яті про Бога, завдяки короткій часто повторюваній молитві. А святий Ніл Синайський стверджує з захопленням: Завжди пам’ятай про Бога — і небом стане ум твій. Цю молитву можна повторювати всюди: йдучи на роботу, на навчання, ба навіть розмовляючи з кимсь.
Катехизм Католицької Церкви (2668) каже: Звернення до Святого Ймення Ісуса — найпростіший шлях до постійної молитви. Часто повторюване покірним та уважним серцем, воно не розсіюється в «багатослів’ї» (Мт 6, 7), але «Береже Слово і дає плід у терпінні» (Лк 8, 15). Воно можливе «повсякчас», оскільки не є якимсь заняттям, поряд з іншими, але є заняттям єдиним, а саме: любов’ю до Бога, Який всяку дію у Христі Ісусі оживляє і перетворює.
У цій молитві можна вирізнити 3 етапи:
— медитаційне повторення (можна вголос або подумки);
— повторення цієї молитви передається усій структурі людини: тілу, емоціям, почуттям;
— на останньому етапі молитва має сягнути глибин нашого серця і духа. Тривання у цій молитві веде до того, що ти починаєш тривати у серці Бога.
фінансово.
Щиро дякуємо!
