Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 14 грудня
Щоби краще зрозуміти сьогоднішній євангельський уривок, треба взяти до уваги, що епізод про дітей слідує безпосередньо за притчею про фарисея і митаря і здається його поясненням. Оце останнє повернувся виправданий до свого дому (Лк 18,14) не обов’язково означає, що дійові особи усвідомлювали цю надзвичайну подію. Принаймні це не випливає з тексту притчі. Ці малі діти, отже, є сильним образом того, як треба приймати Господній дар. Ми можемо розпізнати в цих дітях біблійних найменших, яких Богові подобається обирати і які не приховують свій стан, задля яких Бог в особі Христа прийшов спасти людство: Він кинувся в безодню їхньої вбогості та малості. Тому ми також запрошені визнати малість нашим станом бідних грішників і не впадати в драму й зубожіння фарисея з притчі. Ми також покликані бути малими в душі — готовими прийняти у своє серце Божу благодать, а не власний егоїзм. Лише в такому випадку можна слідувати за Господом, який, як і апостоли, залишив усе (дім, можливість одружитися і мати дітей, родичів, батьків) задля Божого Царства. Треба запам’ятати, що це залишити не обов’язково і не завжди є матеріальною втратою. Це передача іншим всього, що маємо і ким ми є, але згодом все отримаємо назад — багато більше — вже в теперішньому часі. Для нас це означає жити нашим покликанням як подружжя, монахи чи в іншому життєвому стані, ставлячи на перше місце (тобто понад усе) Божу волю. Наскільки наше серце є найменшим, тобто звільненим від усього, настільки ми можемо прийняти Все, тобто Бога, і так бути свідками Його любові.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
