«Усміхнись, Ісус любить тебе» — ці слова були життєвою програмою Ізабел Крістіни Мрад Кампос, яка загинула, захищаючи свою невинність. Церква визнала героїчність її чесноти, проголосивши блаженною.
Історія Ізабел Крістіни Мрад Кампос — здавалось би, це історія звичайного насильства. Але водночас — надзвичайної стійкості й витривалості, яка полягає не лише в тому, що дівчина зберегла свою гідність, а передовсім що вона зберегла цінності, в які вірила і яких трималася ціною власного життя. В суботу, 10 грудня 2022 року, архієпископ-емерит архідієцезії Апаресіди кардинал Раймундо Дамашено Ассіс, представляючи Святішого Отця, проголосив Ізабелу блаженною. Він очолив Святу Месу в її рідному місті у Бразилії, повідомляє Vatican News.
Ізабел Крістіна народилася в Барбасені 29 липня 1962 року. Її родина була матеріально скромною, однак тут панувала справжня віра, що втілювалася в конкретних ділах милосердя.
Змалку дівчинка бере участь у парафіяльному житті, а пізніше належить до молодіжної спільноти святого Вікентія, перейнявшись його духом. Крім цього, вона часто навідується до монастиря сестер-візиток, практикує молитву в сім’ї, регулярно сповідається та бере участь у заходах, які організовує спільнота св. Вікентія.
Любов та милосердя до потребуючих
У школі бачать, що «Кріс» (як вона любила, щоб її називали) має помітну прихильність до бідніших однокласників або тих, хто має труднощі в навчанні. У парафії відзначають, що вона завжди в перших рядах на всіх благодійних заходах. У спільноті св. Вікентія помічають її готовність опікуватися дітьми-інвалідами. Особливо відчувається її ніжність і турбота, з якими вона опікується потребуючими.
Як і кожна молода людина, Крістіна мала великі мрії. У неї також був наречений, з яким вона планувала спільне майбутнє. «Усміхнись, Ісус любить тебе» — це її життєва програма, яку вона намагалася втілювати щоденними зусиллями.
Бажаючи піклуватися про найслабших, Ізабел Крістіна мріяла стати лікаркою–педіатром. Отож після закінчення навчання, 8 грудня 1980 року, вона отримала диплом про професійну кваліфікацію магістра.
У квітні 1982 року Кріс перебралася до Жуїз-де-Фора, щоб далі навчатися в медичному університеті, і спершу мешкала у квартирі з кількома друзями. За кілька місяців родина придбала помешкання і вона, проживаючи разом зі своїм братом, намагалася облаштувати житло.
У цьому місті Кріс відразу ж шукає храм, де постійно виставлена Пресвята Євхаристія і де вона проводить час на щоденній адорації. Особиста молитва та участь у Євхаристії стають дедалі більше вирішальними на її шляху, і це виявиться відразу ж після її смерті.
Віддати життя заради невинності
30 серпня до їхньої квартири прийшов працівник однієї компанії, щоб зібрати шафу, і почав звертатися до дівчини з непристойними пропозиціями, які Кріс відхилила та повідомила про це братові й своїм друзям. Не встигнувши цього дня завершити роботу, робітник повернувся до квартири 1 вересня 1982 року, але вже зовсім з іншими намірами. Він одразу ж, недвозначно, дає їй це зрозуміти; але, отримавши чітку відмову дівчини, вдається до силової тактики, жорстоко б’є її та зв’язує, увімкнувши на повну гучність радіо і телевізор, щоб ніхто не міг почути крик дівчини про допомогу. Після смерті дівчини огляд виявив її цнотливість, яку вона рішуче оберігала.
Ореол святості й беатифікація
Останки Ізабел Крістіни Мрад Кампос були перенесені до церкви Матері Божої Милосердя в Барбасені — парафії, де вона прийняла Хрещення і Перше Причастя. Перед урною з прахом вірні молилися, як перед мощами мучеників. Особливо ж молодь залишала свої записки: прохання про допомогу, а також захоплення та визнання її християнського свідчення.
Зважаючи на обставини, за яких загинула Ізабел Крістіна, вірні виявили ініціативу подати прохання про дозвіл на відкриття процесу її беатифікації. Дозвіл у Ватикані був виданий 18 листопада 2000 року. На дієцезіяльному рівні процес відкрито 26 січня 2001 року, а завершено 1 вересня 2009 року. 27‑го жовтня 2020 р., приймаючи на аудієнції префекта Дикастерії у справах канонізацій кардинала Марчелло Семераро, Папа Франциск затвердив декрет, яким Ізабел Крістіна Мрад Кампос була визнана мученицею, відкривши шлях до її беатифікації.