Папа: Різдво — це не казочка. Спаситель визволяє нас від зла, беручи його на себе

На прикладі святого первомученика Стефана Папа Франциск вказав: ми покликані давати свідчення, що включає діла милосердя, звіщення та прощення.

«Різдво — це не казка про народження царя, а прихід Спасителя, який визволяє нас від зла, беручи на себе наше зло», — наголосив Папа Франциск. Так він відповів на за питання, чому Церква, поширивши святкування Різдва на вісім днів, ставить у ці дні перед нами святих мучеників, як от святий Стефан чи невинні немовлята, убиті Іродом. «Загалом, літургія немовби хоче віддалити нас від світу гірлянд, обідів і подарунків, у якому ми в ці дні могли би трохи затриматися», — сказав Святіший Отець. Він звернувся до паломників, які у понеділок 26 грудня 2022 р. зібралися на площі св. Петра у Ватикані, повідомляє Vatican News.

Покликані свідчити

Наголосивши, що Різдво — це прихід Спасителя, який перемагає егоїзм, гріх і смерть, Наступник св. Петра зазначив, що мученики подібні до Нього. Зрештою, слово «martire», яке ми перекладаємо як «мученик», етимологічно має значення «свідок», тобто говорить про тих братів і сестер, «хто своїм життям показує нам Ісуса, який переміг зло милосердям». Папа зазначив, що «також і в наші дні є багато мучеників, більше, ніж у перші століття», і заохотив молитися за переслідуваних братів і сестер, які свідчать Христа. Але також варто запитати себе, чи ми самі Його свідчимо і як можемо це покращити. У цьому, сказав Франциск, нам допоможе постать святого Стефана.

Три форми свідчення

Діяння Апостолів говорять нам насамперед про те, що святий Стефан був одним із семи дияконів, яких єрусалимська громада висвятила для здійснення служіння милосердної любові. «Це означає, що його перше свідчення було дане не словами, але відбувалося через любов, із якою він служив потребуючим», — сказав Папа. Стефан не обмежувався несенням допомоги, але тим, кого зустрічав, «говорив про Ісуса, ділився вірою у світлі Божого слова та апостольської науки». Це становить другий вимір свідчення: «прийняти слово і переказувати його красу, розповідати про те, як зустріч з Ісусом перемінює життя». І для Стефана це було до такої міри важливим, що «він не піддався залякуванню погрозами». Однак, як зауважив Наступник св. Петра, крім милосердної любові та звіщення, його найбільшим свідченням було щось інше, що «зуміло поєднати любов і звіщення». «Це він нам дав у момент смерті, коли за прикладом Ісуса простив своїх убивць», — сказав Папа.

Прощення — підтвердження любові

Отже, відповідь на запитання про те, як можемо покращити своє свідчення, така: через нашу любов до ближніх, через вірність Божому слову та через прощення. Саме прощення говорить про те, «чи ми насправді впроваджуємо в життя любов до інших і чи живемо Ісусовим словом». Бо прощення є «найбільшим даром, який робимо іншим, бо ми Ісусові, бо ми прощені Ним».

«Задумаймося кожен над власною здатністю прощати, в ці дні, коли ми, можливо, зустрічаємо серед інших також і людей, із якими ми не перебуваємо у згоді, які поранили нас, із якими ми ніколи не змогли відновити стосунків. Просімо у новонародженого Ісуса новизни — новизни серця, спроможного прощати: всі ми потребуємо серця, яке прощає. Просімо в Господа цієї благодаті: ‘Господи, щоб я навчився прощати!’ Просімо сили молитися за того, хто мене скривдив, молитися за того, хто поранив мене, чинити кроки відкритості та примирення», — закликав Папа, побажавши: «Нехай же Марія, Цариця мучеників, допоможе нам зростати у милосерді, в любові до Божого слова та в прощенні».