Поради

Авва Антоній: «Роби так, і спасешся». Отці пустелі знають, що кажуть

23 Січня 2023, 18:30 1335

Хтось запитав старця: «Що робити, щоби спастися?» А він плів мотузку…

Святий авва Антоній, коли жив у пустелі, впав якось у знеохочення і велику внутрішню темряву. І сказав до Бога: «Господи, я хочу спастися, але думки мені не дають; що мені робити в цій печалі? Як спастися?»

За хвилину пізніше, вийшовши [з печери] назовні, побачив Антоній когось, подібного до нього, хто сидів і трудився, потім вставав від роботи й молився, а потім знову сідав і плів мотузку, і знову потім вставав до молитви. А був то ангел Господній, посланий для того, щоб його повчити і зміцнити. І почув Антоній голос ангела: «Так роби, і будеш спасенний». Почувши це, відчув він глибоку радість і довіру; а роблячи так, осягнув спасіння.

Хтось запитав старця: «Що робити, щоби спастися?» А він плів мотузку; і, не підводячи очей від роботи, відповів: «Ось, бачиш».

 

 

Один брат прийшов на пораду до авви Поемена, кажучи: «Хочу я трохи вивчити текстів Святого Письма». Старець йому сказав: «Звісно, мій сину; це буде корисне». А брат продовжував: «Але якщо я вчуся багатьох текстів Письма, це заважає мені в ручній праці». А на це авва Поемен: «І вона є наукою і читанням».

Розказували про авву Йоана, що колись сказав до свого старшого брата: «Хочу звільнитися від усіляких турбот, так як ангели від них вільні і не працюють, але невпинно служать Богу». Отож скинув він свою одіж і пішов у пустелю; але за тиждень повернувся до брата. Коли постукав у двері, брат йому не відчинив, тільки спитав спершу: «Хто там?» Він відказав: «Йоан, брат твій». Той же відповів: «Йоан став ангелом і нема його серед людей». Але він благав і казав: «Це ж я!» Брат, однак, не відчинив йому, а залишив там у скорботах аж до ранку, і лише тоді впустив його, кажучи: «Якщо ти все-таки людина, то повинен знову працювати для свого утримання». А той упав ниць і сказав: «Прости мені».

Один брат прийшов до авви Силуана на гору Синай, а бачивши, як брати працюють, сказав до старця: «Не працюйте на цю їжу, яка гине, бо Марія вибрала ліпшу частку». Старець звернувся до свого учня: «Захаріє, дай цьому братові книжку і розмісти його в порожній келії». А коли надійшла одинадцята година, той брат дивився на двері, сподіваючись запрошення до столу; але як ніхто до нього не прийшов, то встав і пішов до старця. І запитав: «Авва, чи брати сьогодні не їли?» Відказав старець: «Їли». Він на те: «А чого ж мене не покликали?» Відрік старець: «Бо ти людина духовна і не потребуєш такої їжі; а ми тілесні, й тому працюємо. Ти ж вибрав ліпшу частку, читаєш цілий день і не хочеш їсти поживи тілесної». Як він це почув, упав до ніг старця, кажучи: «Вибач мені, авва». Старець йому сказав: «Напевно також і Марія потребує Марти: бо завдяки Марті й Марія славиться».

 

 

Мовив старець: «Коли встаєш уранці, скажи собі: тіло, працюй за харч; душе, чувай для спадку».

Хтось запитав авву: «Що маю робити, щоби спастися?» Він відповів: «Іди і старайся стримувати свій живіт на кількість роботи, яку руками виконуєш; а сидячи в келії, уникай непокою, і так будеш спасенний».

Сказав один старець: «Любов до ручної праці це руїна духа, але спокійне її виконання це відпочинок у Бозі».

Прийшов колись авва Аммонас до перевозу, застав пором, що чекав на перевіз, увійшов і сів. А проплив там човен і забрав людей, що там були; і сказали йому: «Ходи й ти, отче, поїдеш із нами». Він відповів: «Поїду тільки людським поромом». А мав із собою в’язку волокон і сів, сплітаючи і розплітаючи мотузку, аж доки пором не пристав до берега; і так переправився. Учні впали йому до ніг, запитуючи: «Чому ти так зробив?» Відповів їм старець: «Я доконечно їотів уникнути того, щоб мої думки підганяли мене в дорогу». А це наука, що ми повинні Божою дорогою іти спокійно.

Розказували про авву Йоана, що колись сплів мотузки на два кошики, але виготовив з неї тільки один кошик, і не помітив цього, аж доки не спер коша на стіну; так його думки зайняті були спогляданням.

 

 

Один брат прийшов до авви Йоана, щоб забрати кошики. А той вийшов до нього і запитав: «Чого хочеш, брате?» Брат відказав: «Кошиків, авва». Той пішов по них усередину, але забув, сів і плів їх далі. Брат знову постукав, а коли старець вийшов до дверей — попросив: «Принеси мені кошики, авва». Старець пішов і знову сів до роботи, а той іще раз постукав, тож знову вийшов і запитав: «Чого хочеш, брате?» А він на те: «Кошиків, авва!» Старець узяв його за руку й увів досередини, кажучи: «Якщо хочеш кошиків, то візьми собі і йди, бо я на це часу не маю».

Якось знову прибув торговець на верблюдах по його товар, щоби завести його в іншу місцевість, а він, як увійшов усередину по мотузки, забув, так мав думки зайняті Богом. Тоговець почав галасувати і стукати, але авва Йоан, як до нього вийшов і потім до себе повернувся, знову забув. За третім разом, коли торговець знову постукав, старець повернувся у келію, примовляючи: «Мотузки — верблюд, мотузки — верблюд», щоби знову не забути.

Був один старець, чия вправа полягала в тому, що, сидячи цілий день у келії, серйозний і схилений до землі, він постійно хитав головою і казав, стогнучи: «Що зі мною буде?» Потім мовчки якийсь час працював над мотузкою, а потім знову довго кивав головою, повторюючи: «Що зі мною буде?» Так він проводив цілі дні, роздумуючи про свою смерть.

 

 

Розповідав авва Авраам про одного монаха у Скетисі, який був переписувачем і хліба не їв. Якось один брат попросив його переписати йому книжку. Старець, занурений думками у споглядання, переписав її, пропускаючи рядки та без розділових знаків. Коли брат книжку отримав і хотів доповнити знаки, помітив брак багатьох слів і сказав: «Ти попропускав рядки, авва». А старець на те: «Йди і виконай спершу те, що написане, а потім приходь, щоб я тобі дописав решту».

Авва Силуан сказав: «Я раб, а Пан мій сказав мені: працюй для Мене, і Я тебе годуватиму. І не роздумуй, звідки я це візьму: чи маю, чи краду, чи позичаю — ти не досліджуй, тільки працюй а я тебе живитиму. Отож я коли працюю, їм те, на що заробив, а коли не працюю — їм із подаяння».

Уривок із книжки «Авва, скажи мені слово. Вибір апофтегм». Тинець, Видавництво бенедиктинців.

Переклад CREDO за:Aleteia

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: