Церква — Містичне Тіло — є продовженням Христа у часі!
Про те, що наш Господь надалі в ній живе, нагадує історія святого Павла, чиє єврейське ім’я було Саул (Савло). Може, не існувало нікого, хто ненавидів би Христа більше, ніж Савло. Перші члени Містичного Тіла Христа молилися, щоб Бог послав когось, хто зміг би йому противитися. Бог вислухав їхні молитви: Він послав Павла, щоби той відповів Савлові. Певного дня цей переслідувач, дихаючи ненавистю, вибрався у подорож до Дамаска, щоби схопити християн, зв’язати їх і привести до Єрусалима. Діялося це заледве через кілька років після Вознесіння нашого Божественного Спасителя.
Ви ж пам’ятаєте, що наш Господь уже сидить у Небесах у повноті слави. Раптово над Савлом спалахнуло велике світло, і він упав на землю. Очуняв під впливом Голосу, що звучав наче розбурхане море, і почув: «Савле, Савле, чому Мене переслідуєш?» Небуття наважилося спитати Всемогутність про ім’я: «Хто Ти, Господи?» А Голос відповів: «Я Ісус, якого ти переслідуєш» (див. Діян 9, 4‑5).
Як же Савло міг переслідувати нашого Господа, який уже сидить у Небесах у повноті слави? Савло не робив нічого такого, чого би Сталін не зробив у Польщі та Угорщині… Отож чому Голос із неба казав: «Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?»
Якби хтось наступив вам на ногу — чи ж ваша голова не поскаржилася би, бо ж нога це частина вашого тіла? Наш Господь каже, що, вдаряючи в Його Тіло, Павло б’є Його. Коли переслідують Тіло Христа, то Христос — його невидима Голова — повстає, щоби промовити і запротестувати.
Тому Містичне Тіло Христа не більше стоїть «між» Христом і мною, аніж би Його фізичне тіло стало між Марією Магдалиною і Його прощенням, або ніж би Його рука стала між малими дітьми і Його благословенням. Через своє людське тіло Христос прийшов до людей у своєму індивідуальному житті; через своє Містичне Тіло Він приходить до нас у своєму містичному, соборному житті. Христос живе зараз! Він зараз навчає, зараз керує, зараз освячує. Він має свої хвилини слави у певні Вербні неділі; має свої скандальні моменти в історії, коли інші Юди Його зраджують; має також свої хвилини страждання, наприклад, у таких людях, як Міндсенті*, які теж «страждають під Понтієм Пилатом».
Арахієпископ Фултон Дж. Шін. За виданням: «Go to Heaven», 1961 р.
*Йожеф Міндсенті (1892-1975) — угорський кардинал, архієпископ Естергомський, Примас Угорщини. Виступав проти фашистського уряду Ференца Салаші, за що потрапив до в’язниці й вийшов тільки після кінця ІІ Світової війни. Після приходу до влади прорадянських угорських комуністів виступав також проти них, тому 1949 року знову потрапив до арешту і засуджений на довічне ув’язнення. Після революції 1956 року (якої був активним учасником) уряд Імре Надя звільнив архієпископа. Однак коли радянські війська придушили угорську революцію, ієрархові довелося переховуватися. Дипломатичні переговори Павла VI дозволили ієрарху виїхати з Угорщини й оселитися в Австрії. За життя кардинал багато разів казав, що в Угорщину повернеться тільки після того, як із неї виберуться всі радянські солдати. 1991 року останки Примаса були урочисто перепоховані в крипті базиліки св. Адальберта в Естергомі.
Ілюстрація: Доменіко Мореллі, Навернення св. Павла. 1876.
фінансово.
Щиро дякуємо!
