У своєму листі з нагоди Дня богопосвяченого життя, очільник Дикастерію Інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя наголошує на місії, яка виражає стиль Бога через слова, присутність та дружбу.
27 січня 2023 р. у Ватикані оприлюднено лист кардинала Жоао Браза де Авіса, префекта Дикастерію Інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя, приурочений до 27 Всесвітнього дня богопосвяченого життя, який відзначатиметься 2 лютого. У зверненні кардинал де Авіс зазначив, що День богопосвяченого життя є нагодою подякувати Богові за дар покликання, просячи у Господа благодаті, відчути дар вірності та радість витривалості у цьому стані — пише Vatican News.
Місія, яка веде до повноти християнського покликання
«Цей День єднає нас з усіма спільнотами богопосвяченого життя, розкиданими по всьому світу, паломниками на тій самій землі, яка підтримує нас і в якій ми живемо цією історією, яка кидає нам свої виклики. Бог продовжує закликати до освячення нашого життя в різних проявах посвяченого життя, які доповнюють і збагачують одне одного і передусім є даром для Церкви», — відзначив на початку листа очільник Дикастерію. Він виокремив цьогорічну тему, яка стосується місії, та пов’язана із заголовком Робочого документа для континентальної фази синодального шляху в Церкві: «Розширення намету». Місія, яка веде нас до повноти християнського покликання, дає можливість повернутися до стилю Бога, яким є близькість, співчуття та ніжність і виражається через слова, присутність та узи дружби. «Ми не можемо відокремити себе від життя; необхідно, щоб хтось піклувався про крихкість і бідність нашого часу, опікуючись ранами та оздоровлюючи Божим бальзамом розбиті серця», — підкреслив кардинал Жоао, цитуючи слова Папи Франциска.
Святий Дух — протагоніст місії
«Щоб жити як богопосвячені особи місією в Божий спосіб, нам потрібен подих Святого Духа, який насичує киснем наше посвячення, який розширює наш намет, який не дозволяє згаснути або затьмаритися бажанню виходити назовні, щоб досягати інших і звіщати Євангеліє, який наново розпалює в нас місіонерський вогонь. Він є справжньою дійовою Особою місії і водночас Тим, Хто підтримує свіжість нашої віри, щоб вона не зів’яла», — зазначив префект Дикастерію. Таким чином, День богопосвяченого життя спонукає поставити собі запитання про апостольську ревність, ностальгію за Христом, про те, чи особа Ісуса, Його почуття захоплюють наші серця. «Завжди, навіть останніми роками, богопосвячені брати і сестри переймали ті самі почуття Ісуса, які спонукали їх віддавати своє життя за своїх братів. Цього дня ми згадуємо їхню кров, пролиту в єдності з Христом, — що красномовніше за будь-яку промова про місію. Поряд із ними — кров, пролита жертвами війни, насильства, голоду та несправедливості», — наголосив кардинал Браз де Авіс.
Церква, яка проголошує безкорисливий дар іншим
«Ми, які день у день торкаємося Божого спасіння, живімо місією як безкорисливим даруванням іншим усього того, ким ми є і що маємо», — написано далі у листі. Таким чином, як християни, ми не можемо тримати Бога лише для себе, адже євангелізаційна місія Церкви виражає інтегральну і суспільну цінність Церкви у перетворенні світу та захисті творіння. «Де б ми не були, ким би ми не були, ми — місія, якщо Божа любов є в наших серцях. Місія розширює простір нашого намету і вчить нас зростати в щирій злагоді, зміцнюючи узи, прямуючи разом із турботою Марії та Її глибокою радістю», — зазначив на завершення листа префект Дикастерію Інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя.
фінансово.
Щиро дякуємо!
