Проповідь о. Миколи Мишовського на середу ІV звичайного тижня, рік І (РКЦ).
«Того часу Ісус пішов до свого рідного краю, а за Ним йшли слідом Його учні. А коли настала субота, Він почав навчати в синагозі. І багато з тих, хто слухав, дивувався, кажучи: «Звідки в Нього це? І що за мудрість дана Йому? І що за чудеса творяться Його руками? Хіба Він — не тесля, не син Марії та не брат Якова, Йосії, Юди і Симона? Хіба не Його сестри тут з нами?» І вони спокушалися через Нього. А Ісус їм відповідав, що пророк буває без пошани лише у своєму рідному краї, серед своїх рідних і у своєму домі. І не міг Він там жодного чуда зробити, тільки оздоровив декількох недужих, поклавши на них руки. І дивувався їхньому невірству. Тож обходив довколишні села, навчаючи».
Літургійні читання — тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
