Як зрозуміти смерть і вічність

Роздуми над Словом Божим на четвер V тижня Великого Посту
Кульмінаційний момент спору між Ісусом і Його співрозмовниками (див. Йн 8, 31) — питання про смерть кожної людини. Ісус заперечує те, що в усіх відношеннях здається певним , а саме — те, що кожного чекає смерть. Безсмертя людини має бути наслідком послуху словам, отриманим від Ісуса, і споживання Його Тіла і Крові (пор. Йн 6, 58).
Євреї протиставляють обітниці Ісуса думку, що ніхто, навіть люди, які перебували в особливих стосунках із Богом, не були вільні від смерті. Це привело до питання про походження Ісуса (в. 53), і Його відповіді, де Він підтверджує своє Богосинівство (в. 54). І це для Нього є підставою називати себе єдиним сущим — як Бог (в. 58). Ісус говорить тут про вічне життя, яке має кожен, хто вірує в Нього (див. Йн 3, 36; 5, 24), і яке тільки Він може дати (див. Йн 10, 8; 17, 2). У своєму вченні Він представляє його як результат відродження в духові (див. Йн 3,3.5.15) або плід «праці» віруючого, яку порівняно із працею женця (пор. Йн 4, 36). Воно пов’язане з дотримуванням заповідей (див. Йн 12, 50) і готовністю віддати своє земне життя в жертву (Йн 12, 25).
Ісус представляє вічне життя як наслідок споживання води, що походить від Нього (пор. Йн 4, 14), а також Його Тіла і Крові (пор. Йн 6, 27.54). Вічне життя спирається на пізнання Отця (див. Йн 17, 3). Однак слухачі Ісуса не відрізняють вічного життя від земного, яке вимірюється в роках (в. 57). Тому слова Ісуса їх не переконують, ба навіть викликають підозру, що Він одержимий (в. 48) або позбавлений розуму.
Інші статті за темами
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Наші реквізити:
monobank: 5375 4141 1230 7557
Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)
Підтримайте
