Хоч небагато хто усвідомлює наявність такої заборони, та канонічне право висловлюється щодо таких ситуацій цілком ясно.
Ось ви стоїте у черзі до сповіді. Тіснувато, купа народу, постійно нові люди… На жаль, стояти випало близько до конфесіоналу, і ви мимоволі чуєте, як сповідається інша людина.
Пам’ятайте: про почуте не можна ні з ким розмовляти ані коментувати це. Того, хто почув чужу сповідь, зобов’язує така ж само таємниця сповіді, як і самого сповідника.
Коли сповідник розкриває гріхи пенітента, він стягує на себе кару екскомуніки «силою самого права», тобто одразу, без потреби проголошення цього єпископом чи папою. Натомість особа, яка випадково почує гріхи іншої людини і публічно про них говоритиме, може бути покарана місцевим єпископом, навіть до відлучення.
Про це виразно каже Кодекс канонічного права:
Канон 983
- 1. Сакраментальна таємниця — непорушувана; тому не можна сповідникові словами або в будь-який інший спосіб і з якої завгодно причини у будь-чому видати пенітента.
- 2.Обов’язок дотримання таємниці має також перекладач, якщо він задіяний, як також і всі інші, хто в будь-який спосіб здобув зі сповіді відомості про гріхи.
Канон 1388
- 1.Сповідник, який безпосередньо порушує сакраментальну таємницю, підлягає екскомуніці силою самого права, що застережена для Апостольського Престолу. Коли ж порушує опосередковано, має бути покараний відповідно до тяжкості злочину.
- 2.Перекладач та інші, про яких сказано у каноні 983, §2, які порушують таємницю, мають бути покарані справедливою карою, не виключаючи екскомуніки.
Міхал Лєвандовскі, Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
