Початок відносин Бога із людьми

Роздуми над Словом Божим на понеділок ІІ Великоднього тижня

Никодим не розумів того, що йому казав Ісус. Чому? — Тому що не був духовно народжений. Що ж то таке — народитися з висоти? Як узагалі розуміти процес духовного народження? Адже хто не народиться з води та Духа, не спроможний увійти в Царство Боже.

Народженняце — це, як казав свого часу давньогрецький філософ Геракліт Ефеський, проходження межі між небуттям і буттям. Бачимо, що стародавні філософи чітко дали визначення цьому поняттю. Отже, це тонка лінія, яку я повинен перетнути, щоб потрапити з небуття у вічне життя. Як саме це стається? Розглянемо детальніше саме слово «народжувати». Воно означає: бути народженим, народжуватися, допомагати при пологах, приймати пологи; повитуха, народжуватися, видавати на світло, оголошувати свій родовід. Процес фізичних пологів для новонародженого — це завжди стрес. Ти дуже комфортно жив у лоні своєї мами, вона тебе живила, була повна безпека, тиша, захист, повністю безтурботне життя. І певної миті починається щось неймовірне, страшне, болісне. Весь твій світ, поняття про нього, звички, судження, образ мислення — все невідворотно руйнується. Так починається вічне життя; так перетинається межа між вічним буттям та небуттям.

Одне із значень слова «рождати» — оголошувати свій родовід. Що це означає? Який родовід я маю? Звичайних людей, які вже померли; а може, є в моєму родоводі люди незвичайні, які служили Господу? Все одно вони були тільки людьми і померли свого часу. Я не виняток із цього переліку. Це означає визнати себе звичайною, грішною, смертною людиною, витягнути правду про себе на світло — бо одним із значень є також видати, витягнути на світло. Зізнайся у своїй людськості, безпомічності, слабкості перед Богом, витягни це все на Його світло — і Він зізнається тобі у своїй людяності, бо Євангеліє починається з родоводу Ісуса Христа. Він признається, що має спільність із твоєю і моєю слабкістю та людськістю. Його родовід є першим розділом Євангелія: це фундамент і початок відносин між Богом та людиною. Син Божий, як писав Іриней Ліонський, став Сином Людським для того, щоб людина вважалася сином Божим. «Він став людиною, щоб ми обожилися» (св. Атанасій Великий).