Французькі єпископи підтримали можливість канонізації Анрі де Любака, видатного богослова ХХ століття та одного з ключових теологів Другого Ватиканського собору.
31 березня Конференція єпископів Франції оголосила, що рішення про початок беатифікаційного процесу було ухвалене під час пленарної асамблеї єпископів у Лурді, повідомляє CNA.
Багато хто вважає Анрі де Любака одним із найважливіших богословів минулого століття. Французький священник-єзуїт був провідним мислителем теологічної школи, яка заохочувала повернення до праць Отців Церкви. Разом із Йозефом Ратцінґером і Гансом Урсом фон Бальтазаром він заснував богословський журнал «Communio».
Анрі де Любак народився 20 лютого 1896 року на півночі Франції у католицькій родині, що мала крім нього ще п’ятьох дітей. Після того, як його родина переїхала до Ліона, він почав навчання у єзуїтській школі, а у 1913 році вирішив сам стати єзуїтом.
Його новіціат в Англії був перерваний початком Першої світової війни, оскільки його призвали в армію. Він служив у війську з 1914 по 1919 рік, отримавши травму голови, яка до кінця життя завдавала йому сильного болю.
У 1927 році де Любак був висвячений на священника і почав викладати теологію в католицькому університеті Ліона. Під час Другої світової війни він чинив опір ідеологіям нацизму та антисемітизму. Він був співзасновником «Sources Chrétiennes» — збірки патристичних текстів, опублікованих грецькою або латинською мовами з французьким перекладом.
У 1950 році Анрі де Любаку заборонили викладати в університеті. Заборона тривала протягом восьми років. У 1958 році він був призначений членом Інституту Франції, а у 1959 році Папа Йоан ХХІІІ призначив його членом підготовчої комісії Другого Ватиканського собору. Згодом де Любак брав участь у Соборі як перитус, або теологічний експерт; його твори вважаються такими, що мали великий вплив на тексти, які вийшли «з-під пера» Собору.
У 1983 році Папа Йоан Павло ІІ призначив 86-річного Анрі де Любака кардиналом. Через п’ять років, 4 вересня 1991 року, він помер у Парижі.