Як відзначення Пасхального Тридення у перші століття існування Церкви вплинули на форму сучасних літургійних святкувань Великого Четверга, Великої П’ятниці та суботнього Надвечір’я Пасхи?
Про це розповідає о. професор Василій Дегурський OSPPE, патролог Папського університету св. Томи Аквінського та Інституту духовності «Teresianum» у Римі.
Вершиною всього Великого тижня є Надвечір’я Великодня — Пасхальна вігілія. Вона виростає зі свята юдейської Пасхи (Песаху). «Перші християни, які майже всі були юдейського походження чи культури, не відірвалися від своїх коренів, а надалі святкували Песах, однак надаючи святу нового, Христового значення», — каже отець професор. Для перших християн термін «Пасха» стосувався фактів реальної смерті й воскресіння Ісуса. «[Цей термін] був зарезервований для Надвечір’я Великодня і самого дня Воскресіння», — пояснює о. Дегурський у розмові з Family News Service, — «як у цьому фрагменті зі св. Августина: ‘Це наше щорічне свято і наша Пасха, не символічна, як для стародавніх, через убивство баранців, але здійснена як для нових людей у жертві, якою є Спаситель. Так, Христос, наша Пасха, був принесений у жертву, а старе все минулося, й ось стало нове’».
Християнському Великодню з дуже ранніх часів в історії передувало приготування. «На літургію Надвечір’я вірні приходили, приготовані постом. Час тривання й форма такого посту могли бути різними залежно від конкретного регіону», — пояснює о. Дегурський. Звичай посту перед святом пов’язаний зі словами Ісуса: «Але настане час, коли в них візьмуть жениха, й тоді вони поститимуть за тих днів» (Мк 2,20).
Отець професор підкреслює, що дні, які безпосередньо передують Великодню, з часом стали для християн особливо важливими. «Прагнення точніше відслідкувати події Страстей Господніх сприяло розширенню літургійних урочистостей на кілька днів, тобто на Велике Тридення: Велику П’ятницю (хрест), Велику Суботу (спочинок Ісуса в гробі) з нічним чуванням аж до Великодньої неділі», — каже о. Дегурський. Згадку про Пасхальне Тридення можна знайти вже у творах Оригена (†253): «Першим днем є дня нас день страстей Спасителя, другим — день, коли Він зійшов у відхлань, а третім — день воскресіння».
Традиції первісної Церкви в Єрусалимі сформували спосіб служіння, який ми знаємо і використовуємо донині. «Детальна інформація про літургію Великого тижня прийшла до нас зі щоденника — укладеного між 381 і 384 роками — паломниці Егерії (Етерії), яка прибула в Палестину з Заходу», — пояснює о. професор. Егерія описала великодні урочистості, а зокрема літургію «Великого тижня», після того як імператор Константин відкрив місця розп’яття і поховання Ісуса. «Константин поставив над ними базиліку Гробу Господнього (Анастазіс). Цей храм містив Мартирій (місце розп’яття), Анастазіс (Гріб Господній), атрій і баптистерій», — описує паулін.
«Саме з Єрусалима походить пальмова процесія в неділю перед Великоднем», — стверджує отець професор. Люди разом із єпископом сходили на Оливну гору, а потім, прочитавши Євангеліє з описом в’їзду Ісуса до Єрусалима, всі процесійно входили до міста, співаючи гімни і псалми.
Як підкреслює о. Дегурський, всі урочистості були пронизані роздумами над Страстями Господніми, аж до Великої Суботи. «Великий Четвер служили як пам’ять встановлення Євхаристії, але він включав також примирення каяників і освячення мира». Близько VI ст., додає о. Дегурський, було запроваджено Святу Месу «омивання ніг» дванадцятьом убогим; за прикладом Христа, це виконував єпископ.
«Велика П’ятниця включала молебні з читаннями, гімнами і молитвами», — каже о. Дегурський. «У Єрусалимі в центр цього дня уміщали цілування реліквій Святого Хреста. Цей обряд швидко поширився на численні Церкви Сходу й Заходу. Велика П’ятниця завершувалася святим Причастям (однак без служіння Святої Меси). Велика Субота завжди, також і на Сході, була повністю алітургійним днем, а отже — без служіння Євхаристії. Тільки після заходу сонця розпочиналося велике пасхальне чування».
Великоднє Тридення становить вершину літургійного року в Католицькій Церкві. Воно триває від вечора Великого Четверга до Вечірні Великодньої неділі. Хоча хронологічно це три дні, однак літургійно це один день, який відкриває перед вірними єдність пасхальної таємниці Христа: Його страстей, смерті й воскресіння. Служіння Тридення завершує період Великого Посту, а найважливішим його пунктом є літургія Надвечір’я Пасхи, яка святкує Воскресіння Господа. Літургійні служіння, що відбуваються протягом Тридення, це: Свята Меса Вечері Господньої, Велика П’ятниця Страстей Господніх та Свята Меса Великоднього Надвечір’я.
фінансово.
Щиро дякуємо!
