Певний час тому Католицька Церква оголосила неділю після Великодня Неділею Божого Милосердя. Але що воно таке, це милосердя, і який воно має стосунок до Великодня?
Милосердя — це не просто жалощі. Виявити милосердя також не означає позбавити когось заслуженого покарання. Ні, милосердя — це відповідь любові на страждання. Коли милосердя стикається зі стражданням, воно прагне полегшити його. Бог Отець настільки «багатий милосердям» (Еф 2, 4), що Павло називає Його «Отцем усякого милосердя і Богом усякої втіхи» (2Кор 1, 3).
Ісус — досконалий людський образ милосердя Отця. Коли Він зустрічає тих, хто страждає від голоду, Він їх годує. Коли Він зустрічає людину, яка страждає від фізичної хвороби, Він зцілює її.
Справжнє милосердя — не поверхове, а радикальне. Ісус бачить, що найглибшим стражданням у людському житті, першопричиною всіх інших страждань, є гріх. Гріх принижує нас, позбавляє нас нашої гідності, послаблює і навіть розриває наш зв’язок з Богом, нашим люблячим Отцем і джерелом нашого життя. Гріх — це не просто порушення якогось довільного закону; він створює в нас рану, яка може загнити і, якщо її не лікувати, повністю розкласти нас. Це дає князю темряви вплив на наші життя, який він намагається перетворити на повний контроль. Справжнє милосердя прагне полегшити ці страждання, які можуть стати причиною вічних страждань.
Ісус помер, щоб зробити саме це. Воскреслий Христос встановив Таїнство покаяння і примирення, щоб застосувати ліки милосердя, здобуті на Голгофі, до кожного окремого грішника у момент його найглибшої потреби.
Заждіть хвилинку. Отже, Ісус, а не Церква, встановив це Таїнство? Де в Біблії сказано, що Він це зробив? Відповідь — прямо там, в Євангелії від Йоана, вдень у Великодню неділю. Незважаючи на замкнені двері, Він стає серед апостолів і говорить: «Як мене послав Отець, так я посилаю вас» (Йн 20, 21). Ісус є оригінальним «апостолом» Отця — саме це слово означає «посланий». Як Він сам був посланий із місією милосердя, так і своїх апостолів Він посилає на ту саму місію. Він дихає на них і каже: «Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються» (Йн 20, 22-23).
Якщо у вас проблема з тим, що Церква втручається в те, що, на вашу думку, має бути лише між вами та Богом, вам доведеться поговорити про це з Ісусом. Це була Його ідея. Судячи з цього тексту, Він дав апостолам та їхнім наступникам, яких ми називаємо єпископами, великий авторитет у цій справі. Але він також дав їм і велику силу. Той самий Святий Дух, відповідальний за встановлення порядку з хаосу і спонукання Діви зачати й народити Сина, дихнув на апостолів. Він є Духом милосердя, Духом зцілення, Духом примирення, визволення та воскресіння.
Прийти на сповідь — це не просто зустрітися з чиновником інституційної Церкви. Це зустріч із людиною, яка була помазана Духом милосердя, щоб стати на місце Христа (in persona Christi) і служити знаряддям Божественного лікаря. Щоправда, цей інструмент і сам є грішником, який потребує милосердя. Петро і Тома дають нам це зрозуміти з самого початку. Але все одно вони є інструментами Божого зцілення й милосердної любові. Це так, незалежно від того, чи є вони мудрими порадниками або винятково святими людьми, чи ні.
Дух, яким Христос дихнув на апостолів у перший день Великодня, був переданий цим людям через Таїнство священства. Це означає, що Христос — Той, кого ви зустрічаєте у Таїнстві сповіді. І Він приходить не просто пробачити, а зцілити, звільнити, зміцнити і змінити.
Його милосердна любов означає, що Він помер не лише для того, щоб покрити наші гріхи, стерти їх із Божої книги записів, залишивши нас тими ж жалюгідними істотами, якими ми завжди були. Ні, Його милосердя вбиває інфекцію, загоює рани і розриває узи.
У Таїнстві примирення Ісус запрошує нас, каяників, як і Лазаря, вийти з темряви і тліну. І він каже своїм священникам-сповідникам те саме, що сказав людям, які стояли біля гробу Лазаря: «Розв’яжіть його і пустіть, нехай ходить» (Йн 11, 44).
Ось що таке Боже Милосердя. Я не знаю, як ви, але я хочу отримати його якомога більше!
Переклад CREDO за: Марчелліно д’Амброзіо, Catholic Exchange