Довгі дні перед своєю смертю св. Шарбель постійно молився, повторюючи слова Святої Меси. Коли він помирав, дороги до скиту були повністю засипані снігом, до 1,5 метра заввишки. Тоді сталося щось дивовижне.
Під час Меси отцю Шарбелю стало погано. Його агонія тривала вісім днів. Він зносив страждання терпеливо і спокійно. Протягом цих довгих днів перед смертю Шарбель постійно молився, повторюючи слова молитви зі Святої Меси. Він прикликав імена Ісуса, Діви Марії, Йосифа, Її опікуна, та святих Петра й Павла, покровителів пустельні.
Остання молитва святого Шарбеля
Шарбель помер 24 грудня 1898 р. у Надвечір’я Різдва. Остання молитва святого перед смертю звучала так:
Отче Істини, ось Твій Син,
Жертва, яка сподобалася Тобі.
Прийми Його смерть за мене.
Завдяки їй я буду помилуваний.
Ось жертва.
Прийми її з моїх рук,
і я примирюся з Тобою.
Пам’ятай не лише гріхи, які я скоїв
перед Твоєю Величчю.
Ось Кров, яка розквітла на Голготі
для мого спасіння, і молиться за мене.
Зваж на це,
прийми мої благання.
У мене на совісті багато гріхів,
але Твоє милосердя — велике.
Якщо покладеш його на ваги,
то Твоє добро важитиме більше,
ніж найвищі гори.
Не зважай на мої гріхи,
а радше на те, що було покладено за них.
На жертву й самозречення.
Вони більші за злочини.
Бо ми згрішили.
Його пробили цвяхи і спис.
Його страждань достатньо, щоби спасти нас.
Я маю жити ними.
Слава Отцю, який послав свого Сина для нас.
Слава нехай буде Синові,
який звільнив нас і забезпечив нам спасіння.
Благословенний Той,
Хто своєю любов’ю дав життя усім.
Йому нехай буде слава.
Амінь.
Тоді сталося щось дивовижне
Коли отець Шарбель помирав, дороги до скиту були повністю засипані снігом, до 1,5 метра заввишки. Тоді сталося щось дивовижне: Бог надихнув молодих чоловіків з околиць думкою про його смерть. Вони прийшли з лопатами й відгорнули сніг із дороги до скиту.
Тіло пустельника урочисто поховали 25 грудня, в день Господнього Різдва, у спільній гробниці, що прилягала до зовнішньої стіни монастиря, поза огорожею.
Настоятель монастиря дав таке свідчення після смерті Шарбеля:
«Те, що отець Шарбель зробить після своєї смерті, звільняє мене від необхідності повідомляти про останні подробиці його життя. Він був вірний обітам, жив у зразковому послуху, його життя було радше ангельським, аніж людським. Ми втратили ясну зірку, яка своєю святістю захищала орден, Церкву маронітів і Ліван. Молімося, щоб Бог дозволив йому пильнувати нас і об’явив нам Його світло, щоб воно вело нас у темряві життя».
*Молитва і текст за виданням: «Молитовник св. Шарбеля. Молитви братів із монастиря в Аннаї» — першого молитовника для шанувальників св. Шарбеля.
фінансово.
Щиро дякуємо!
