Колишній постійний представник російської федерації в Раді Європи Іван Солтановський став послом своєї країни при Святому Престолі.
Відповідний указ про призначення підписав володимир путін. Документ опублікований 16 травня 2023 р. на сайті уряду росії. Новий посол замінить Александра Авдєєва, який обіймав цю посаду протягом 10 років — з 2 травня 2013 року.
Призначення Солтановського означає не лише звичайну зміну на дипломатичній посаді у відносинах між двома країнами, а й печатку виходу росії з Ради Європи, до якої вона входила з 28 лютого 1996 року.
Щодо цього путін підписав документ 22 листопада минулого року. Але рішення про призупинення членства росії в цій організації було ухвалене раніше. 25 лютого 2022 р., тобто наступного дня після того, як росія розпочала повномасштабну агресію проти України, Комітет міністрів Ради після консультацій із Парламентською асамблеєю — дорадчим органом Ради Європи — вирішив розпочати процедуру застосування ст. 8 Статуту Ради про призупинення прав членства держави-агресора. Конкретні дії було вжито 10 березня, а рішення з цього приводу ухвалено 16 березня 2022 р. на позачерговому засіданні Комітету міністрів Ради Європи. Напередодні, 15 березня, всі члени РЄ проголосували за те, що російська федерація більше не може бути членом Ради. Того ж дня москва повідомила Секретаріат Ради Європи, що виходить із цієї організації, відповідно до її статуту, та має намір припинити дію Європейської конвенції з прав людини.
Дипломатичні відносини між Святим Престолом та росією (і СРСР) мають традицію понад п’яти століть — хоча більшу частину цього періоду вони обмежувалися випадковими обмінами делегатами та послами між двома сторонами. 1847 року було укладено конкордат, який росія розірвала 1866 р., хоча, попри це, мала своїх представників (різного рангу) в Римі майже протягом усього XIX ст. Після жовтневого перевороту 1917 р. спорадичні контакти між москвою та Ватиканом спочатку ще продовжувалися, переважно у формі гуманітарної допомоги населенню радянської росії, яке голодувало; але до кінця 1923 року й вони повністю припинилися.
Нова сторінка у взаємовідносинах двох держав розпочалася наприкінці 1980‑х років. 1 грудня 1990 року тодішній голова Президії Верховної Ради (згодом президент) СРСР Михайло Горбачов відвідав Ватикан, де його прийняв св. Йоан Павло ІІ, після чого, 15 березня 1991 р., Святий Престол і російська федерація встановили дипломатичні відносини — хоча вони не до кінця мали такий статус, як з іншими країнами. Їхня нормалізація відбулася лише 3 грудня 2009 р. після візиту до Бенедикта XVI тодішнього президента росії дмітрія медвєдєва.
Першим папським представником (тоді з титулом Апостольського пронунція) був у 1990-1994 рр. архієпископ (згодом кардинал) Франческо Коласуонно; за ним цю посаду займали відповідно архієпископи Іван Буковський SVD (1994-2000), Джорджіо (Георг) Цур (2000-2002), Антоніо Менніні (2002-2010), Іван Юркович (2011-2016), Челестіно Мільйоре (2016-2020), а з 1 червня 2020 року — архієпископ Джованні д’Аньєлло.
Росію в той час у Ватикані представляли: Юрій Карлов (1990-1995), В’ячеслав Костіков (1995-1996), Геннадій Уранов (1996-2000), Віталій Литвин (2001-2005), Микола Садчиков (2005-2009) — перший офіційний посол; і з 2 травня 2013 р. — Александр Авдєєв, який завершив свою місію 11 травня 2023 р. на прощальній аудієнції з Папою Франциском. Авдєєв підготував, зокрема, три візити путіна до Ватикану: 25 листопада 2013 року, 10 червня 2015 року, 4 липня 2019 р.
Нагадаємо також, що наступного дня після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україні, 25 лютого 2022 р., Папа Франциск здійснив безпрецедентний візит до російського посольства у Ватикані, щоб висловити своє занепокоєння через відкрите вторгнення. Він спілкувався з російським послом Авдєєвим понад пів години. Деякі експерти стверджують, що Франциск намагався тоді розпочати посередництво між росією та кількома іншими країнами, шукаючи можливих розв’язань у ситуації повномашстабного вторгнення.
фінансово.
Щиро дякуємо!
