Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 24 червня
У цьому невеликому уривку євангелист Матей порушує одразу три великі теми:
1) ставлення до менших і слабших – також у соціальних відносинах (пор. Мт 18, 10-14); 2) напоумлення брата, який згрішив (Мт 18, 15-18); 3) вислухана спільна молитва (Мт 18, 19-20).
Ці три важливі теми поєднані між собою тим, що вони стосуються щоденного життя церковної громади, якій Матей адресує своє Євангеліє. У його випадку це були конкретні проблеми, з якими він зустрівся в конкретній християнській спільноті. Та хіба ці питання такі вже віддалені від нашої з вами дійсності?
У спільноті Матея, очевидно, були люди різного походження і різного соціального статусу. Слово малі не обов’язково стосується дітей чи підлітків. Малі — це слабші, менше захищені члени спільноти. Мабуть, Матей помітив якесь несумісне з християнськими цінностями ставлення до них, тому пригадує це слово Ісуса цілій громаді. Те, що ангели цих малих бачать повсякчасно обличчя Небесного Отця, — це метафора близького стосунку з Богом. Ісус неодноразово ідентифікує Себе з убогими: Лисиці мають нори й птиці небесні гнізда, Син же Чоловічий не має де голови приклонити (Лк 9, 58), тобто Він сам знає, що означає бути таким малим.
У контексті наступних віршів 15-18 малими можна вважати також грішників. У формі запитання Ісус розповідає притчу про заблукану вівцю: Як ви вважаєте? Коли в якогось чоловіка буде сто овець і одна з них заблукає, чи не покине він дев’яносто дев’ять у горах і не піде шукати заблудлої? 13 І коли станеться, що знайде її, запевняю вас, що радітиме нею більше, ніж дев’яноста дев’ятьма, які не заблукали (Мт 18, 12-13), і цим хоче спровокувати нашу відповідь: Покине! Піде! Тому, коли наступні вірші говорять про напоумлення брата, який згрішив, то між рядками вже звучить прагнення Господа простити цього заблуканого, бо Він не хоче, щоб загинув один із цих малих (Мт 18, 14).
Обидві теми про малих і про грішників скріплені, немов печаткою, темою спільної молитви. Вона об’єднує перед Богом людей усіх статусів і станів. Більше того, вона гарантує присутність Христа між ними. Ті двоє або троє, про яких говорить Ісус, мабуть, як і кожен з нас, свідомі своєї грішності, однак, якщо вони збираються в Його Ім’я, то Він сам очищуватиме і творитиме їхню спільноту, творитиме з них Церкву.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
