У Білорусі закон «Про свободу совісті та релігійні організації» хочуть іще загострити. Релігійні організації постануть перед новими обмеженнями й контролем із боку влади. Під загрозою може опинитися навіть сама свобода совісті.
15 червня 2023 р. завершилися громадські консультації щодо запропонованого білоруською владою нового закону про свободу совісті та релігійні організації. За словами речника у справах релігії та національностей Аляксандра Румака, до закону вносяться зміни «з урахуванням практики його застосування» — влада буцімто адаптує його до чинної Конституції та застосовує «новий сучасний підхід» до відносин між владою та релігійними організаціями. «Сучасний підхід» запозичений зі схожих законів Азербайджану, Казахстану, Киргизстану, росії, Таджикистану та Узбекистану, проаналізованих у процесі опрацювання.
Румак запевняє, що ухвалення закону «не викличе суспільних та фінансово-економічних наслідків». Однак Конференція католицьких єпископів Білорусі стверджує: релігійні організації «після впровадження змін у новий закон можуть зіткнутися з деякими труднощами, що може ускладнити динаміку державно-релігійних відносин у країні».
Критичні коментарі щодо закону на Юридичному форумі Білорусі висловили також Гродненська і Вітебська єпархії Білоруської Православної Церкви. Влада БПЦ повідомила, що передасть державній владі «свої обґрунтовані зауваження та пропозиції». Як зазначає, православний священник Аляксандр Шрамко, навіть чинний нині закон «викликає критику і протести через його явно репресивний характер»; але після 2020 року режимові лукашенка вже недостатньо такого його вигляду.
Нерівність конфесій
За словами о. Шрамка, документ «від початку ставить різні релігії та віросповідання у нерівні умови щодо закону». Наприклад, у преамбулі міститься положення про «особливу роль» Білоруської Православної Церкви в історичному формуванні та розвитку духовенства, культурних і державних традицій білоруського народу. Однак священник зазначає, що ця «особлива роль Білоруської Церкви» принципово нічого не змінює, оскільки в чинному законі закладена її «формівна роль».
Водночас Гродненська єпархія БПЦ стверджує, що заміна слів применшує «значення впливу православ’я на формування національної ідентичності білоруського народу» і пропонує викреслити з формулювання слово «білоруська».
На думку о. Олександра, найважливіше в проєкті закону — те, на що звертається особливу увагу і що підлягає посиленому контролю: позарелігійна діяльність релігійних організацій, насамперед «канали комунікації з суспільством і вплив на нього».
Більше заборон, менше свободи
Проєкт закону забороняє, зокрема, використовувати будь-яку іншу символіку, крім релігійної, у місцях культу й діяльності релігійних організацій, скеровану «проти суверенітету Білорусі, її конституційного порядку та громадської злагоди». Крім того, релігійна власність релігійних організацій не може використовуватися «для політичних цілей, а також для терористичної діяльності та інших екстремістських дій». Шрамко називає це «результатом уроків, які режим засвоїв під час протестів 2020 року».
Водночас священник наголошує, що функції речника з релігійних та етнічних питань значно розширено. Раніше вони мали швидше дорадчий характер; натомість тепер «він стає повноправним суб’єктом влади», що наділений правом самостійно припиняти діяльність релігійної організації.
Легше ліквідувати, важче зареєструвати
Відтепер обов’язковою умовою для створення релігійного об’єднання буде діяльність щонайменше однієї релігійної спільноти з його структур на території Білорусі протягом щонайменше 30 років та діяльність у конфесійних структурах щонайменше 15 релігійних спільнот в усіх регіонах і в Мінську як столиці. Раніше було достатньо 20 років і 10 спільнот у більшості регіонів.
«Новий варіант закону передбачає перереєстрацію всіх релігійних організацій протягом року, а тим, які не прийме влада, можна буде відмовити в реєстрації», — каже о. Аляксандр Шрамко.
На особливу увагу заслуговує те, що діяльність незареєстрованих релігійних організацій «заборонена». Тепер тільки громадянин Білорусі, який не бере участі «в терористичній та екстремістській діяльності» і який постійно проживає у цій країні, може керувати релігійною організацією. За словами о. Шрамка, це спрямовано проти релігійних діячів, які через репресії опинилися за кордоном Білорусі.
Натомість Вітебська єпархія Білоруської Православної Церкви пропонує дозволити керувати релігійними організаціями також росіянам, «беручи до уваги близькі стосунки між братніми народами Білорусі та росії».
До переліку випадків, коли релігійна організація може бути ліквідована, додано «невідповідність головним напрямкам внутрішньої та міжнародної політики режиму і концепції національної безпеки». Отже, релігійна діяльність має відповідати напрямкам внутрішньої та міжнародної політики держави, що, на думку Вітебської єпархії Білоруської Церкви, «суперечить принципу відокремлення Церкви від держави та її світському характеру».
«Усе це відповідає “найкращим” традиціям білоруського режиму, в якому “неучасть у політиці” означає опозицію або незалежну політику, й при цьому дотримання державної політики нав’язується як обов’язкове», — каже Шрамко.
Посилення контролю на місцях
Закон пропонує також створення місцевою владою комісій, які контролюватимуть релігійні організації, і надання їм права відповідного контролю. Проте католицькі єпископи не бачать такої потреби:
«Незрозуміло, чим релігійна діяльність так відрізняється від культурної, спортивної чи туристичної та чому контроль і моніторинг за релігійною діяльністю мають підпорядковуватися особливим правилам».
Окрім того, Конференція католицьких єпископів сумнівається у достатній кількості в кожному регіоні компетентних щодо релігії чиновників. Єпископи вважають появу чиновників «без запрошення чи погодження» на релігійних заходах, богослужіннях чи в недільних школах «перебільшенням і неконструктивною діяльністю».
Молитися? Тільки в храмі!
Законопроєкт пропонує також дозволити місіонерську діяльність тільки на території релігійних організацій та в паломницьких місцях, забороняючи її, зокрема, в житлових приміщеннях.
«Перелік дозволених місць місіонерських проповідей фактично виключає публічний простір, територію інших нерелігійних організацій, сферу приватного спілкування духовенства з вірянами та вірян між собою, що суперечить самому принципу свободи віросповідання», — вважає Вітебська єпархія.
Більше того, така заборона вдарила б і по протестантах. В їхній традиції домашні зустрічі займають особливе місце, зокрема, в розсіяних спільнотах. Домашні богослужіння може відправляти у своєму домі будь-яка лютеранська сім’я. Ця заборона призведе до відповідальності лютеран, які через свій вік, хворобу чи просто відстань не можуть дістатися до своїх храмів і на домашньому богослужінні хочуть зустрітися з іншими лютеранами, наприклад з нагоди спомину Реформації.
Щоб контроль був іще ефективнішим
У документах окремо розглядається питання «релігійної освіти». Детально описана, зокрема, процедура створення та функціонування недільних шкіл та груп релігійного навчання дорослих. Зміст програм релігійного навчання «не повинен суперечити ідеології загально визнаних традиційних цінностей Білоруської держави».
Католицькі єпископи побоюються, що недільні школи доведеться створювати на підставі письмових заяв батьків. Не виключено, що це вимагатиме ведення реєстру дітей, які навчаються релігії, а їх потім може вимагати влада. Такі вимоги, на думку єпископів, «передбачали б суттєву зміну обсягу прав та обов’язків віруючих у бік їх обмеження».
Представники Конференції католицьких єпископів стверджують, що постає ситуація, в якій «фундаментальне право на релігійну освіту дітей може бути реалізоване тільки через відмову у фундаментальному праві і дорослих, і дітей на анонімність віруючих». Членам національних меншин відмовляється і в праві навчати релігії їхньою рідною мовою.
Єпископат також не погоджується з тим, що документ не визнає заняття з релігії освітньою діяльністю і вимагає щорічного звітування місцевій владі «щодо діяльності у сфері релігійного виховання дітей, які навчаються в недільних конфесійних школах у порядку та складі, визначеному Міністерством освіти».
«Це дозволить ефективніше контролювати діяльність недільних релігійних шкіл релігійними організаціями і водночас отримувати інформацію про їхню реальну роботу», — каже речник уряду з релігійних питань.
Окрім цього, релігійні організації вже не зможуть орендувати приміщення в усіх організацій та підприємців, які займаються освітньою діяльністю. Раніше це стосувалося тільки державних інституцій. На думку представників Гродненської єпархії Білоруської Православної Церкви, заборона оренди «може поставити у складну ситуацію сільські та новостворені міські парафії».
За словами о. Шрамка, все це «показує недовіру режиму до будь-якого неконтрольованого впливу на уми людей, зокрема, молоді».
Бібліотеки — без Біблії
Ба більше, буде «заборонено розповсюдження релігійної літератури поза місцями культу», а також її зберігання у бібліотеках освітніх закладів.
«Постає запитання, чи Біблія, Коран та інші священні книги будуть вилучені з бібліотек університетів?» — запитують католицькі єпископи.
Також залишається багато невирішених питань. Наприклад, католицькі єпископи пропонують звільнити священників і семінаристів від призову до армії та служби в резерві. Також вони вимагають надати місцевій владі можливість звільняти релігійні організації від оплати за організацію публічних заходів.
Конференція католицьких єпископів звертає увагу на низку суперечностей і невідповідностей у законопроєкті, а також на нерозуміння його авторами католицької специфіки, що призводить до плутанини, розбіжностей і навіть неможливості виконати ці вимоги. Гродненська єпархія Білоруської Церкви також має застереження до формулювань, взятих «із радянських атеїстичних підручників».
Систематичні пошуки «ворогів»
Наталя Василевич, модераторка пов’язаної з опозицією групи «Християнське бачення», зазначає в коментарі для Белсату, що новий варіант закону ухвалено насамперед для посилення репресій і контролю щодо релігійних організацій та ще більшого придушення їхньої діяльності. По‑друге, обов’язковою буде перереєстрація релігійних організацій, які повинні пройти через «ідеологічне, політичне сито».
«Це дає можливість легко перевірити всіх на місцях, зокрема, засновників релігійних організацій, оскільки владі будуть надані списки. Зараз білоруський режим дуже любить вимагати різні списки. Вони допомагають систематично вишукувати “ворогів”», — каже Наталя Василевич.
Пані Василевич не виключає також можливості перевірки телефонів священників і керівників релігійних організацій під час подання документів на перереєстрацію. На цій підставі можна «відмовити в реєстрації нелояльним і дозволити реєстрацію лише лояльним», як це вже було з громадськими об’єднаннями та політичними партіями.
фінансово.
Щиро дякуємо!
