Роздуми над Словом Божим на понеділок ХІІ звичайного тижня, рік І
Яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють (Мт 7, 1)
Святий апостол Павло в Другому Посланні до Коринтян закликає їх: «Дайте нам місце в вашому серці. Ми нікого не скривдили, нікому шкоди не завдали, не визискували нікого. Говорю це, не щоб вас осудити, бо я вже вам сказав, що ви в нашім серці» (2 Кор 7, 2-3). З цього речення можна зрозуміти, що апостол Павло пов’язує осудження з відкиненням когось з серця. Осудження є протидією любові: якщо я когось осуджую, я викидаю цю людину з мого серця — там більше немає для неї. Але й, можна сказати, загалом і моє серце зменшується — в ньому стає менше любові.
Любов і осудження — це дві справи, які людина може завжди вільно обрати в своєму серці. Коли говорять: «Ну як любити цю людину?», то пригадую, принаймні собі: «А ти подивись на Христа, як Він цю людину полюбив, а не засудив, віддавши своє життя за неї на хресті».
Відтак, лише від нашого вибору залежить чи будемо ми мати велике серце, сповнене любов’ю, чи не матимемо його взагалі, через те, що будемо всіх засуджувати…