Не судити передчасно. Перед усім — себе

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 18 липня

Сьогодні апостол Павло каже: Той, хто мене судить, то Гос­подь. Тому передчасно нічого не су­діть, доки не прийде Господь, який і освітить таємниці пітьми, і вия­вить задуми сердець.

Наш мозок часто зациклюється на оцінці: добре я зробив чи ні? Ми постійно оцінюємо, даємо оцінки як своїм діям, так і діям інших людей. Не заглиблюємося в причини вчинків, а, можливо, це ми й не спроможні робити, але все ж ми здатні проявляти милосердя і не звинувачувати людей у вчинках, причини яких ми не знаємо. Проте ці причини знає Бог.

Ми часто судимо самих себе, ми навіть не даємо це зробити Богу, чомусь ми часто себе ненавидимо за свої вчинки, бажання карати себе десь на рівні підсвідомості переростає у постійне цькування самого себе. Це цькування веде до того, що ми залишаємося без любові, і навіть не можемо допустити, що Бог нас любить.

Та як Він може мене любити, якщо я сам себе не люблю? Правда полягає в тому, що почуття вини часто зовсім не є правдивим. Іноді це є наслідок виховання, коли батьки занадто нас звинувачували і казали, що не люблять нас, якщо ми такі погані чи не занадто добрі. От стається так: насправді ми прагнемо любові, а отримуємо звинувачення.

Важко усвідомити, що ми покликанні до царювання, коли вся наша енергія йде на засуд себе чи інших. Натомість, і в цьому стані благодаті, коли ми знаємо, що ми — сини Божі і довіряємо Йому, є спокуса вдатися до зверхності. Бути скромним і в довірі до любові Бога — це і є благодатна постава, про яку говорить сьогодні апостол.

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com