8 липня 2023 року католицький Львів попрощався з двома із десяти жертв ракетного обстрілу міста, який вчинили росіяни 6 липня, — вірними Вселенської Церкви.
У Митрополичій базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії до місця останнього земного спочинку урочистою похоронною Месою провели Мирославу Садову та її дочку Анастасію Сенів.
Похоронні урочистості очолив архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський, у співслужінні з єпископами-емеритами Броніславом Бернацьким та Мар’яном Бучеком, а також священниками Львівського деканату.
У проповіді митрополит зазначив: ми по‑різному сприймаємо смерть людей, які хворіли чи були похилого віку, — і раптову, несподівану, наглу смерть, про яку нам хочеться сказати, що вона не має сенсу; але як християни ми маємо знати, що Бог здатний вивести добрі плоди навіть зі зла:
— У префації сьогоднішньої літургії прозвучать слова прослави і визнання нашої віри: «Адже життя Твоїх вірних, Господи, змінюється, але не закінчується». Ці слова, власне кажучи, пояснюють сенс смерті й дають розраду в журбі. Маємо жити далі, і потребуємо розради. Якось мірою можуть нас розрадити інші люди; але цілковитий мир серця можемо осягнути лише завдяки Господу. Молімося в цій важкій ситуації словами псалма: «Зміни знову нашу долю, Господи, як змінюєш потоки на спраглу землю. Хто сіє у сльозах, з радістю буде жати. Іде з плачем, несучи мірку зерна. Повертається додому радий, несучи снопи з собою». (…)
Тож просімо, щоб у нашому житті та в житті тих, хто завдає нам болю, здійснилися слова пророка Єремії: «Кладу закон мій в їхнє нутро, і напишу його у них на серці. Я буду їхнім Богом, а вони — моїм народом», — бо лише так здобувається справжній мир.
Анастасія Сенів була активною парафіянкою, свого часу належала до групи так званих хоружанок — дівчат, що тримають фани (хоругви) під час богослужінь та церковних урочистостей. Традиційно, дівчат, які покидають спільноту хоружанок, виходячи заміж, подруги ведуть під вінець у супроводі фан. Сьогодні Настю так провели в останню путь ті, хто готувався розділити з нею радість її заміжжя, — подруги-хоружанки.
Усі, хто знав загиблу, відгукуються про неї як про винятково світлу, добру та енергійну особу, завжди готову прийти на допомогу. Настя була волонтеркою Благодійного фонду «Даймо надію», який діє при Митрополичій базиліці. Свій вільний час вона присвячувала допомозі тим, хто цього потребував.
На завершення Святої Меси був зачитаний лист зі співчуттями братові Анастасії з родиною, від мера міста Вроцлава, де у 2017 році Анастасія Сенів проходила професійне стажування і залишила по собі найкращі враження, зарекомендувала себе як людина відповідальна й сумлінна, а також позитивна та яскрава особистість. Віддати останню шану загиблим мамі та доньці прийшли родина, колеги, численні друзі та знайомі. Також був присутній мер Львова Андрій Садовий та представники ГО «Varta1», із якою Анастасія співпрацювала від початку відкритої війни.
Анастасію Сенів та її маму Мирославу поховали на Голосківському кладовищі у Львові.
фінансово.
Щиро дякуємо!
