В інтерв’ю для ватиканських медіа з нагоди оголошення про зарахування до Колегії кардиналів архієпископ Клаудіо Ґуджеротті поділився думками про зв’язок кардинальства з мучеництвом, про ситуацію на Близькому Сході та в Україні.
У списку майбутніх кардиналів, що його Папа Франциск оголосив у неділю, 9 липня 2023 р., є також ім’я італійця походженням архієпископа Клаудіо Ґуджеротті, префекта Дикастерію для Східних Церков. Ієрарх перед тим здійснював дипломатичне служіння, представляючи Папу в Грузії, Вірменії та Азербайджані, в Білорусі, в Україні та у Великій Британії.
Кардинальський колір — це колір крові
В інтерв’ю для Vatican News архієпископ Клаудіо зазначив, що сприймає це призначення «як особливо важливу та важку відповідальність», оскільки червоний кардинальський колір — це «не колір слави, а колір мучеництва». «І я бачив багато крові під час мого служіння як нунція. Я бачив, як багато людей віддавали свою шану Христові кров’ю», – сказав він, додаючи: «А тепер Папа, а перед тим Бог, вимагають від мене готовності бути вірним Церкві й Папі аж до того, щоб віддати своє життя, якщо це буде потрібно».
Префект Дикастерію для Східних Церков звернув увагу на те, що компетенція цього відомства поширюється на Близький Схід, Ефіопію, Еритрею та Україну, де й сьогодні відбуваються криваві події. «Християнський Схід завжди був осередком вірності Христу аж до мучеництва», — зауважив він, зазначаючи, що «цей дуже глибокий зв’язок зі свідченням мучеництва мало не прописаний у ДНК Східних Церков».
Збагнути контекст сьогодення через уважність до минулого
У контексті того, що це кардинальське призначення збігається з місією кардинала Дзуппі, пов’язаною з пошуками шляхів для зменшення напруженості у війні в Україні, одним із запитань було прохання дати оцінку дипломатичним зусиллям Святого Престолу в цьому процесі. «Мені не відомі деталі місії кардинала Дзуппі, але я впевнений, що його вміння і привітність торкнуться сердець. Я був Нунцієм у Білорусі, Україні, а також у Грузії, куди увійшли російські танки… Можу сказати, що за цим стоїть цілий комплекс причин, про які ми, західні люди, часто не знаємо», — відповів архієпископ Ґуджеротті. Він додав, що коментарі, які він часто читає, вважає вкрай обмеженими, «тому що вони не включають нічого, окрім сьогоднішнього дня».
«На Сході, якщо ви хочете зрозуміти сьогодення, ви повинні зрозуміти вчорашній день, а якщо ви хочете зрозуміти завтрашній день, то цей завтрашній день тим більше вкорінений у тому, що відбувається тепер. У мене немає відчуття, що західний світ глибоко осмислив і зрозумів розпад Радянського Союзу», — сказав колишній Нунцій в Україні. «Що я можу сказати дуже чітко, то це те, що Папа Франциск завжди шукав і хотів миру понад усі раціональні можливості, і що це випливає з його глибокої віри, віри, яка є вірою, що перевершує розум. А любов, безумовно, стоїть і перед розумом, і після нього», — додав він. Кардинал-номінант згадав про гуманітарну ініціативу, яку Папа Франциск організував, коли архієпископ Ґуджеротті був його представником в Україні, зібравши 16 мільйонів євро для допомоги постраждалим від війни, що розпочалася 2014 року. Тоді 800 тисяч людей скористалися допомогою, яку зуміли організувати Папа та європейські католики.
В інтерв’ю також ішлося про сподівання на відновлення єдності між Христовими учнями. Архієпископ Ґуджеротті, який брав участь у працях Міжнародної змішаної комісії богословського діалогу між католиками і православними в Александрії Єгипетській, зауважив, що «атмосфера на особистому рівні була дуже доброю». «Звісно, особиста близькість — це одне, а історичні тягарі наших стосунків — зовсім інше. Потрібно, щоб сила особистих контактів була до такої міри потужною і сповненою любові, щоб вона долала всі ці тягарі, увесь цей баласт, що заважають нам обійнятися на людях так само, як ми це робимо у приватній обстановці», — сказав кардинал-номінант Клаудіо Ґуджеротті.