Тридцять років тому Віктор Мануель Фернандес, якого Папа Франциск нещодавно призначив новим охоронцем доктринальної ортодоксії Католицької Церкви, написав коротку книжку про поцілунки та відчуття, які вони викликають.
Книжка «Зціли мене своїми вустами. Мистецтво поцілунків», яку Фернандес написав, коли ще був парафіяльним священником, викликала у певних церковних колах критику його призначення головою структури, яка століттями відповідала за збереження чистоти віри, боротьбу з єресями та дотримання сексуальної моралі.
«Це ультраконсервативні угруповання, які глибоко ненавидять аргентинського понтифіка [Франциска], — сказав Фернандес, який замолоду мріяв бути поетом, у коментарі для Associated Press. — Вони беруть фразу з книжки і кажуть: “Погляньте на рівень цього богослова! Як людина, яка вживає такі вирази, може бути префектом Дикастерію віровчення?”»
80-сторінкова книжка, опублікована 1995 року, більше не виходить друком, але вона стала одним із ключових моментів критики призначення 60-річного архієпископа Ла-Плати, широко відомого як «Тучо», на одну з найвпливовіших посад у Ватикані.
Книжка підкреслює важливість поцілунків у людських стосунках, визначаючи їх як вияви абсолютної любові. Вона також описує різні сленгові вирази на означення поцілунків «залежно від способів, якими це робиться» («клювання», «смоктання», «буріння» тощо).
У статті, опублікованій на початку цього місяця в католицькому інформаційному агентстві «Zenit», написано, що «всі говорять про монсеньйора Віктора Мануеля Фернандеса… і перш за все про його поцілунки».
Критика архієпископа, чиє призначення дехто сприйняв як спробу розриву Церкви з минулим, походила, зокрема, від консервативних ієрархів США.
«Моліться, щоб він повернувся до католицької віри», — написав у соцмережах техаський єпископ Джозеф Стрікленд.
Фернандес, який довгий час мав тісні стосунки з Папою, своїм співвітчизником, сказав, що відхилив пізніші пропозиції перевидати книжку.
«Я був тоді уже старшим і подумав, що це ж книжка про поцілунки… тому я сказав: “Ні, ні, ні, будь ласка, не передруковуйте, давайте залишимо це в минулому”. Але добре, тепер це моя карма», — сміється він.
Один з уривків із книжки каже: «Пара, що має багато сексу, багато сексуального задоволення, але мало справжніх поцілунків, або ж має поцілунки, які ні про що не говорять, копає могилу [своєму] коханню з кожним сексуальним контактом, створює рутину, втому і нудьгу, поки хтось із пари не знайде собі щось більш людське».
Фернандес стверджує, що його не можна ні в чому звинуватити, оскільки робота, про яку йдеться, «не містить єресі чи помилок». Він підкреслив: стратегія його критиків полягає в тому, щоб постійно «цитувати фрази» з книжки, щоб поставити під сумнів авторитет Папи за те, що він призначив на ключову посаду когось із «такою поверховою теологією та вуличною мовою».
Книжка містить вірш, написаний Фернандесом, що завершується такими рядками: «Як міг Бог бути таким жорстоким, давши тобі такі вуста… Ніхто не опирається мені, відьмо, сховай це».
Кардинал, зокрема, нарікав у соцмережах, що критики неправильно переклали [англійською] слово «bruja», або «відьма» як «сука».
Фернандес сказав, що написав книжку у співпраці з групою молодих людей, коли був парафіяльним священником в аргентинському місті Санта-Тересіті. За його словами, це було написано як «катехизм для підлітків» за допомогою його юних співавторів, а він покращив текст, додавши «трохи редагування».
У вступі до книжки Фернандес наголосив, що вона була написана не з його особистого досвіду, і його мета полягала в тому, щоб узагальнити те, що відчувають «смертні», коли вони цілуються.
Фернандес каже, що відтоді він написав десятки текстів, і його критики мали би цитувати ті, які він опублікував у журналах «вищого рівня». Він був ректором Католицького університету Аргентини та головою Аргентинського богословського товариства. Нещодавно Папа його призначив кардиналом.
«Але вони беруть цей маленький молодіжний катехизм від бідного парафіяльного священика з сільської місцевості та виривають фрази з контексту», — сказав Фернандес.
В Аргентині Фернандес отримав критику в соціальних мережах, але почув слова підтримки від представників Церкви. «Він дав чудове та чітке пояснення проблеми», — сказав Максимо Юрчіновіч, директор із питань комунікацій Конференції єпископату Аргентини.
Фернандес твердить: Папа сказав, що його завдання як голови доктринального відомства полягатиме в тому, щоб «охороняти вчення, яке походить від віри», щоб «дати підставу нашій надії, але не як вороги, які вказують пальцем і засуджують».
Ця книжка — не єдиний суперечливий твір Фернандеса в минулому. Він визнав, що деякі з його творів були анонімно надіслані до Ватикану після того, як тодішній кардинал Хорхе Маріо Берґольйо призначив його ректором Аргентинського католицького університету в 2009 році. Суперечка, що виникла довкола них, призвела до дворічної затримки його дозволу на роботу.
Фернандес написав про випробування, через які пройшов незабаром після того, як Берґольйо став Папою Франциском. Він розповів, що до того анонімного досьє, надісланого у Ватикан, була включена його газетна стаття про одностатеві шлюби, і що неназвана «конгрегація» Ватикану, яка, як вважають, відповідає за католицьку освіту, не раз відмовлялася прийняти його для надання пояснень.
Йому також довелося визнати свої помилки у розгляді справи 2019 року, пов’язаної зі священником, звинуваченим у сексуальному насильстві над неповнолітніми. Справа викликала звинувачення з боку критиків у тому, що Фернандес намагався захистити священника, — звинувачення, які він заперечує.
«Сьогодні я, безумовно, діяв би зовсім інакше і, звісно, моя діяльність була недостатньою», — каже Фернандес.
Призначивши Фернандеса головою Дикастерію віровчення, Франциск нібито вказав на бажання порвати з минулим. У своєму листі до нього Папа написав, що «колись цей Дикастерій використовував аморальні методи, що відбувалося в часи, коли замість поширення богословського знання вона переслідувала можливі доктринальні помилки». Завдання нового префекта, як пояснює Папа, таке ж саме, як і головне завдання Дикастерію: «Посвятитися збереженню і оживленню віри, оскільки для дисциплінарних справ, як от злочин зловживання супроти неповнолітніх, створено спеціальний відділ з висококваліфікованими фахівцями».
Німецький кардинал Ґерхард Мюллер, що обіймав посаду префекта Конгрегації віровчення (тепер Дикастерію віровчення), сказав, що ці нові директиви недоречні — враховуючи, що місія цієї структури полягала у «захисті та просуванні об’явленої віри».
«Це не теологічна академія чи ток-шоу, де кожен може висловити свою думку», — сказав Мюллер в ефірі американської телекомпанії EWTN.
Кардинал Мюллер також дав ексклюзивне інтерв’ю для сайту LifeSiteNews, у якому наголосив, що ніхто не може вимагати від католиків послуху своїм приватним поглядам. Раніше Мюллер уже називав деякі заяви Фернандеса єрессю.
Сам Фернандес характеризує себе як реформіста, який не любить «поривати з усім», але виступає за «більш інклюзивну» Церкву, яка «більше поважає різні способи життя та мислення».