Церковні заповіді — це норми і принципи життя церковної спільноти. Їх повинен знати і виконувати кожний католик.
Які ці заповіді і що вони означають на практиці?
Перевірмо, чи ми їх добре пам’ятаємо!
Звідки вони взялися?
Свої заповіді, і одразу чітко п’ять, Церква визначила ще у XV столітті. Саме з того періоду походять перші згадки про щось таке, як церковні заповіді.
Це не те саме, що Декалог — десять заповідей Божих, які люди отримали безпосередньо від Бога під час об’явлення Мойсею на горі Синай. Тоді рука Божа сама записала ці заповіді на кам’яних таблицях.
Церковні заповіді уклала сама Церква, і задум їхнього створення той, щоби служити людям допомогою в практикуванні віри та розвитку згідно з її засадами. Протягом століть форма цих заповідей дещо змінювалася, однак їхній зміст залишався майже незмінним.
5 церковних заповідей: зміст
Нинішня форма церковних заповідей зобов’язує від 2014 року.
1.Брати участь у Святій Месі у неділю та приписані свята і стримуватись від тяжких робіт.
2.У гріхах принаймні раз на рік сповідатися.
3.Принаймні раз на рік, у Великодній час, причащатися.
4.В установлені Церквою дні стримуватися від м’яса і зберігати піст.
5. Допомагати в потребах Церкви.
Як виглядали церковні заповіді раніше?
Як було згадано, перші відомості про церковні заповіді з’являються у XV столітті. До часів Другого Ватиканського Собору вони мали таку форму:
1.В неділю та інші обов’язкові свята Месу слухати і тяжкої праці уникати.
2.У дні, Церквою визначені, від м’яса утримуватися і піст зберігати.
3.Сповідатися принаймні раз на рік.
4.Пресвяте Таїнство принаймні раз на рік, у Великодній час, приймати.
5.Церкву та духовенство у потребах підтримувати.
Зміна настала 1994 року, й відтоді заповіді були у такій формі:
1.По неділях і святах у Святій Месі участь побожно брати.
2.Принаймні раз на рік сповідатися.
3.Принаймні раз на рік, у Великодній час, до Святого Причастя приступити.
4.Встановлені Церквою святі дні святкувати.
5.Обов’язкових постів дотримуватися.
Навіщо нам церковні заповіді?
Церковні заповіді передусім мають вказувати вірним шлях, який провадить спільноту до спасіння. Вони мають бути надійним дороговказом для всіх католиків. Церковні заповіді говорять про певні основоположні принципи, які необхідно виконати, щоб могти називати себе християнином, ісповідником Христа у Вселенській Церкві. Вони формують підстави спільнотного, а насамперед літургійного життя Церкви.