Роздуми над Словом Божим на свято Преображення Господнього, рік А
Під час Преображення на горі Апостоли переживають щось неймовірне: з одного боку вони досвідчуюють, що Ісус з Назарету — не просто кваліфікований рабин з надприродними здібностями, а хтось більший: сам Мойсей та Ілля з Ним розмовляють. З іншого боку Петро, а разом з Ним інші учні, не бачать себе в цій події, не бачать себе гідним брати в цьому участь: Озвавшись, Петро сказав Ісусові: «Господи, добре нам тут; коли хочеш, поставлю тут три намети: один Тобі, один Мойсеєві та один Іллі».
Звідки такі слова в устах Апостола Петра? Можливо усе це відбувалось під час Свята Наметів: тоді Ізраїльський Народ переселяється в намети і згадує той час, коли Бог його вивів з Єгипту і коли усі мандрували через пустелю і жили в наметах. А може хмара пригадала Петру хмаровий стовп, у вигляді якого Господь супроводжував ізраїльтян у пустелі і щедро годував зі своєї руки… Не знаємо, чим саме керувався Петро. Так чи інакше, Господь запрошує Апостолів, а разом з ними — і нас, взяти участь у Преображенні; взяти участь в тій красі, яку людська природа осягає в єдності з Богом: Добре нам тут бути. Слово «добре» — єврейське тов — вживається в Бут 1: І побачив Бог, що світло добре (Бут 1, 4) і описує первісну красу творіння. Красу нашого буття, яку ми втратили внаслідок гріха, ми знову можемо отримати через Ісуса Христа. Грецькою мовою слово «добре» перекладається словом калос, що значить також «гарний, красивий, прекрасний». Цікаво, що це слово має спільне етимологічне походження зі словом калео — «кликати» і словом Еклесіа — «Церква», «скликання». Церква — це скликання красивих в Богові людей.
Для того, щоб ми осягнули та досвідчили Преображення, сам Господь замешкав у нашому наметі. Він зійшов на наші низини, щоб ми могли піднятися на Його гору!