«Молюся про навернення джихадистів, щоб у світі настав мир»

«Я молюся про навернення джихадистів, щоб настав мир у світі», — каже архієпископ Жак Мурад.

2015 року бойовики так званої Ісламської держави п’ять місяців його утримували в полоні в Сирії, перш ніж йому зрештою вдалося втекти. Своїм свідченням отець, а нині архієпископ Жак Мурад ділиться в контексті створення Комісії у справах новомучеників, пише Vatican News.

Згадуючи свою неволю, архіпастир Хомса визнає, що коли опиняєшся віч-на-віч зі смертю, то з’являється страх, що заповнює душу. «Скільки разів я відчував цей страх — молився на вервиці, і страх перетворювався на відвагу», — каже священник.

— «Навернись на іслам, або відітнемо тобі голову». Після цих слів я був немовби в момент свого вибору свячень. Дослівно в таку саму мить. Або я продовжуватиму до смерті нести хрест із Христом, з любові до Церкви і для спасіння світу, — або зречусь, але тоді зречусь також і свого покликання, — сказав для Ватиканського радіо архієпископ Мурад. — Для мене було зрозумілим, що я далі нестиму хрест. Я бачу, що з цього досвіду випливає погляд на джихадистів у дусі молитви, щоби просити Господа про осяяння їхніх сердець, про їх навернення. Не задля мене, але задля їх спасіння і заради миру в нашому світі.

Сирійський священник визнає, що нині вважає той досвід благодаттю, «що розпочалася восьмого дня, просто перед заходом сонця». Архієпископ Мурад згадує, що під кінець першого тижня своєї неволі він розмовляв із губернатором Ракки, не знаючи, що той, хто стоїть перед ним, є головою самозваної «Ісламської держави» в Сирії.

— Коли я запитав його: «Чому ми ув’язнені, що поганого зробили, що опинились у неволі?» очільник ісламістів відповів: «Постався до цього часу як до часу відсторонення». Ця відповідь перевернула решту мого життя догори ногами, — каже архієпископ і зізнається, що ніколи би не сподівався такої відповіді від екстреміста на чолі однієї з найбільш кровожерних груп, ворога. Навіть якщо для учня Христового ворогів немає, а якби й були, то ми зобов’язані їх любити. Архієпископ продовжує роздуми: «Як можна любити ворога, який хоче тебе вбити? Це — таємниця любові Христа, що об’явилася так чітко, коли Він на хресті сказав ‘Отче, прости їм, не відають бо, що чинять!’»

Читайте також:
У полоні джихадистів священник отримав «дар усмішки»

Архієпископ Мурад утік за сприяння молодого мусульманина, який разом з п’ятнадцятьма іншими організував утечу десятків заручників. «Бог хотів мене врятувати на цім світі, щоб я міг надалі служити і давати свідчення важливого євангельського принципу: якщо прагнеш миру — почни з відкриття свого серця», — каже Жак Мурад.

Цього року минає вже десятиліття від зникнення іншого єзуїта, Паоло Далль’Ольйо, про якого немає жодних відомостей від 2013 року. Жак Мурад і Паоло Далль’Ольйо прожили разом майже 30 років, власноруч відреставрували монастир Мар Муса. Вони були знайомі від 1986 року: «Я знав отця Паоло так, як знаю себе, і любив його , як себе самого. Для мене він — живий мученик. Він насправді живий мученик, незалежно від того, чи неживий уже, чи ще живе».

Архієпископ додає: «Мученик — це той, хто завжди живе у пам’яті Церкви, в серці Церкви і Божого люду. Отець Паоло насправді підтримував існування численних людей, до нього приїжджали звідусіль, щоби з ним зустрітися. Він завжди був для всіх: і для найменших, і для найбільших, для віруючих і для всіх інших».