«Завдяки цьому простому і надійному способу я розвинувся в пізнанні Бога, з яким вирішив залишитися назавжди».
Чудовим прикладом життя благодаттю теперішньої миті був кармеліт, брат Лаврентій від Воскресіння. Цей вояк XVII століття, а пізніше — винахідник сандалів, розпочав чернече життя в ордені кухарем на монастирській кухні, виконуючи роботу, для якої не був створений.
Брат Лаврентій зізнавався:
«Коли я почав працювати, то сказав Богу з синівською довірою: “Мій Боже, оскільки Ти зі мною і я маю за Твоїм наказом виконувати ці обов’язки, — благаю Тебе, дай мені благодать залишатися з Тобою і товаришувати Тобі. А ще краще, мій Господи, працюй зі мною, прийми мої зусилля і володій усіма моїми почуттями”. Так я внутрішньо розмовляв із Ним надалі під час роботи, жертвуючи Йому свою працю і прохаючи про благодаті».
Брат Лаврентій дійшов висновку, що ми «не мусимо обов’язково бути в храмі, щоб бути з Богом. Ми можемо зробити своє серце місцем молитви і час від часу там усамітнюватися, щоб тихо, смиренно і з любов’ю розмовляти з Ним. Кожен може так бесідувати з Богом».
Завдяки таким розмовам брат Лаврентій зростав:
«Завдяки цьому простому й надійному способу я зростав у пізнанні Бога, з яким вирішив залишитися назавжди».
Брат Лаврентій показує нам, як практикувати Божу присутність. Він її називає «найсвятішою, найпоширенішою і найнеобхіднішою практикою в духовному житті».
Практика Божої присутності полягає в тому, щоб насолоджуватися Його божественним товариством і звикати до нього, смиренно розмовляти з Ним із любов’ю увесь час, кожну мить, без правил чи системи, а особливо в часи спокус, страждань, духовної безплідності, відрази чи навіть невірності і гріха. Завдяки цій постійній пам’яті про Бога ми розтрощимо голову диявола і змусимо його випустити з рук зброю. Ці внутрішні реколекції з Богом поступово нас звільняють, позбавляючи самолюбства. Оскільки знаєш, що Бог із Тобою в усіх справах і діях, що Він присутній у найглибших закутках твоєї душі, то чому б час від часу не залишати свої зовнішні справи і навіть усні молитви, щоб поклонятися Йому внутрішньо, прославляючи Його, прохаючи Його, жертвуючи Йому своє серце і дякуючи Йому?