У Римі триває черговий Синод єпископів УГКЦ, який цього року, з огляду на безпеку, було вирішено провести за кордонами України, а з огляду на ювілей 400‑річчя смерті св. Йосафата — саме в Римі, де він похований.
На богослужінні в соборі св. Софії, який є центром української діаспори в Італії, колишній Нунцій в Україні кардинал-номінант Клаудіо Ґуджеротті закликав Господа зупинити руку російського агресора, який продовжує вести війну проти України. Цією молитвою в неділю 3 вересня 2023 р. Синод розпочав свою роботу.
У перші робочі дні Синоду пролунало кілька доповідей та відбулася зустріч ієрархів УГКЦ з кардиналами Кохом і Пароліном. А в середу 6 вересня, перед початком загальної аудієнції, Папа Франциск уділив дві години часу на те, щоб поспілкуватися з українськими греко-католицькими єпископами, які висловили йому «біль, страждання та деякі розчарування українського народу».
Цьогорічний Синод обговорив свій Синодальний шлях, який відбувається відповідно до загального плану Вселенської Церкви щодо Синоду про синодальність, перший етап якого розпочався 9 жовтня 2021 року, а заключний відбудеться у Ватикані 4‑29 жовтня 2023 року. 7 вересня владики УГКЦ із різних куточків світу представили результати континентальних Асамблей на шляху підготування до Синоду про синодальність, повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Цей Синодальний шлях буде увінчаний Синодом єпископів цілої Католицької Церкви, який відбуватиметься невдовзі після закінчення Синоду єпископів УГКЦ. У ньому братимуть участь Блаженніший Святослав, а також двоє делегатів: владика Богдан Дзюрах і владика Теодор Мартинюк. Останній, зокрема, зазначив у своєму виступі: «Ми вирішили, що незмінно представлятимемо правду про війну в Україні та російську агресію. Ділитимемося нашою духовністю, молитвою, як і тими всіма напрацюваннями, які ми виробили, особливо в цей період, позначений російською агресією». Передовсім ідеться про душпастирство зцілення ран війни. «Ми вважаємо, що це питання стосується багатьох країн світу, адже наші вірні роз’їхалися повсюди. Тому наше завдання — допомога вірним, які покинули Україну, їхній супровід, зокрема співпраця з римо-католицькими єпископами та священниками для того, щоб вони якнайкраще могли розуміти наших вірних і їм допомагати», — сказав владика Теодор Мартинюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський.
8 вересня відбувся «вечір ювілярів» — традиція Синоду. Цьогоріч вітання приймали аж 23 учасники Синоду та 8 працівників секретаріату. Найбільшу пам’ятну дату відзначає єпископ-емерит Петро Стасюк — 80‑річчя. Із 45‑річчям священницьких свячень вітали єпископа-емерита Іринея Білика, каноніка Папської базиліки Санта Марія Маджоре. Деякі владики відзначають одразу два ювілеї. Так, єпископ Самбірсько-Дрогобицький Ярослав Приріз відзначає 60‑ліття життя і 35 років священства, а владика Петро Голіней, єпископ-помічник Коломийської єпархії, — 50 років від дня народження та 25 років священства. Вечір ювілярів відбувся у Папській українській колегії Святого Йосафата, де і відбувається цьогорічний Синод Єпископів УГКЦ.
Відбулася також молитва за померлих архієреїв — попередніх членів Синоду. У молитві за померлих взяло участь 45 єпископів.
На засідання 9 вересня представлено соціальну діяльність Церкви в останній період. Участь у доповіді взяли владика Василь Тучапець — керівник Відділу соціального служіння УГКЦ, п. Тетяна Ставнича — президент Карітасу України, та о. Теодосій Грень, протосинкел Апостольського екзархату в Італії. Згромадженим на Синоді владикам розповіли, яку допомогу УГКЦ вже надала тим, хто постраждав від російської агресії, як ВПО, так і тим, хто залишився в зоні бойових дій, родинам військових. Зазначено, що Церква вже готується до наступного зимового сезону.
«Ми звернули увагу на те, щоб не звикнути до війни. Мовляв, війна десь там триває, нас особисто не торкається, потреби зменшилися або їх уже й взагалі немає, — сказав владика Василь. — Війна триває, люди продовжують страждати, тож Церква повинна й надалі надавати їм допомогу».
Пані Тетяна Ставнича відзначила, що зросла кількість місцевих „карітасівських“ організацій, від 20 до 44 осередків, а також долучилися 500 парафіяльних хабів для швидкого реагування. «Важливо підтримувати менші громади і волонтерів, які стараються в різний спосіб реагувати на соціальні потреби, у яких ми перебуваємо. Ми бачимо, що надання і залучення до такої допомоги будує нашу внутрішню стійкість. Тож допомога іншим допомагає як тим, кому ми її надаємо, так і тим, хто її чинить. Будування цієї стійкості певною мірою зцілює наші серця і дає можливість рухатися далі», — наголосила на важливому аспекті в контексті зцілення ран війни п. Тетяна.
Владика Григорій Комар, голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, представив новий текст Служебника, над яким богослови-літургісти працювали понад 10 років. Ця праця мала кілька етапів. Спочатку постала група перекладачів і рецензентів, потім Синодальна група з трьох владик остаточно переглянула текст Літургії Івана Золотоустого, який був затверджений на минулому Синоді в Перемишлі (2022). «Оскільки Служебник — це не лише текст Літургії Івана Золотоустого, то праця продовжилася, і до цього вже затвердженого ми ще додали виправлений і перевірений текст анафори Літургії Василія Великого і тих молитов, які молимося на цій Літургії», — зазначив владика Григорій. До нового Служебника увійшли оновлені тексти недільних восьми гласів, служби святих, антифони, молитов після Святого Причастя, панахиди й оновлений місяцеслов. Зміни стосуються, зокрема, деяких архаїзмів. Чи буде затверджений новий текст Служебника — стане відомо після Синоду, 13 вересня. Якщо так, то його впровадження займе ще деякий час. Глава УГКЦ ще має представити Служебник Дикастерію у справах Східних Церков для затвердження, потім буде етап друку, представлення по єпархіях і пояснення запроваджених змін.
У суботу, 9 вересня, члени Синоду завітали до осідку головної управи Василіанського чину святого Йосафата в Римі. Спільна молитва у храмі Царя Христа була нагодою просити в Бога дару єдності Церков, щоб за прикладом св. Йосафата бути тими, хто приводить людей до зустрічі з Христом.
В неділю 10 вересня урочистою літургією в центральному ватиканському храмі — соборі св. Петра учасники Синоду вшанували ювілей 400‑річчя мученицької смерті св. Йосафата Кунцевича. «Ми з вами перебуваємо в сопричасті з наступником апостола Петра наших днів не з політичних чи дипломатичних мотивів», — сказав у проповіді Блаженніший Святослав, підкреслюючи значення постаті священномучика Йосафата для наших днів. «Сьогодні Йосафат нам каже: діти України, ніколи не слухайте голоси тих, хто каже вам зректися тієї єдності. Бо наша Церква вижила в усіх історичних епохах, вистояла перед тими, хто хотів її ліквідувати, завдяки тому, що була в єдності з великою вселенською родиною Католицької Церкви — подібно, як сьогодні Україна не зможе вистояти в тій війні без міжнародної допомоги та підтримки на всіх рівнях», — наголосив Глава УГКЦ.
фінансово.
Щиро дякуємо!
