Упродовж 3–13 вересня 2023 р. в столиці Італії, місті Римі, триватиме Синод єпископів Української Греко-Католицької Церкви.
На цю зустріч зберуться єпископи УГКЦ з усього світу: США, Канади, Бразилії, Аргентини, Австралії, країн Західної та Центральної Європи, а також з України.
Напередодні його проведення Департамент інформації УГКЦ спілкуться з секретарем Синоду. Що таке Синод, яке значення ця подія має для духовенства й вірних, які головні теми цьогоріч обговорюватимуть єпископи — розповідає владика Андрій Хім’як, єпископ-помічник Київської архієпархії.
Що таке Синод єпископів УГКЦ?
Синод єпископів разом із Главою УГКЦ становлять найвищий законодавчий, адміністративний, душпастирський та судовий орган в Українській Греко-Католицькій Церкві. Водночас це — зібрання всіх (але тільки висвячених, не номінантів) єпископів нашої Церкви: єпархіальних, титулярних чи емеритів.
Чим займається Синод?
Синод єпископів УГКЦ виконує свою діяльність постійно. У цьому виявляється синодальність нашої Церкви. Однак принаймні раз на рік єпископи з усього світу збираються у наперед визначеному місці для безпосередньої зустрічі.
На своїх зібраннях вони:
-обговорюють поточний стан Церкви, виклики, які стоять перед нею, та перспективи для подальшого розвитку;
-творять закони, рішення та постанови, необхідні для забезпечення душпастирства;
-здійснюють судові справи, передбачені церковним законодавством, як найвищий трибунал Церкви.
Зазвичай щороку визначають головну тему, яка відповідає викликам часу та їхньому розпізнанню. Саме їй присвячується значна частина засідань.
Як можна потрапити на Синод?
Окреме завдання Синоду — обрання нових єпископів. Це здійснюється таємно, адже саме такий спосіб виборів приписує загальне право Католицької Церкви та партикулярне право УГКЦ. Після обрання кандидатури майбутнього єпископа Глава УГКЦ подає його ім’я на затвердження Святішому Отцеві, який і благословляє вибір Синоду. Відтак Апостольська Столиця здійснює проголошення про вибір нового єпископа для тієї чи тієї єпархії, екзархату чи іншої церковної структури. З моменту єпископської хіротонії висвячений єпископ стає членом Синоду єпископів УГКЦ, приймаючи відповідальність брати участь у засіданнях.
Чи лише єпископи беруть участь у засіданнях Синоду?
Очевидно, що певні виклики й теми потребують детального та професійного розгляду задля створення ефективних душпастирських рекомендацій і практик. Тож на Синод єпископів часто запрошують експертів у тих чи тих сферах, які не мають дорадчого голосу. Вони можуть бути присутні на засіданнях Синоду тільки під час своїх доповідей та відповідних дискусій.
Також участь у засіданнях можуть брати: адміністратор єпархії, який не є єпископом; єпископи, які не є членами Синоду; інші ієрархи, які не є єпископами, — усі з правом тільки дорадчого голосу.
Синод єпископів УГКЦ на зустрічі з папою Йоаном Павлом ІІ у 1995 році
Чи мають єпископи вільний час під час засідань?
Програма Синоду єпископів передбачає не лише робочі засідання, а й інші заходи. Вагома частина — молитовне життя: щоденна Літургія, молитва Часів, вечірня. Також є можливість для приватної молитви. Щороку один із днів є Днем духовної віднови. Його провадить, як і виголошує щоденні проповіді під час Божественної Літургії, попередньо обраний і затверджений духівник.
Ще один аспект програми Синоду — зустрічі з представниками різних Церков, влади чи громадянського суспільства. Якщо Синод відбувається поза межами України, єпископи намагаються ознайомитися з місцевою еміграцією, культурою та звичаями. Також не пропущено у програмі й культурні заходи: концерти, виставки чи певні святкування.
Поза всім цим, єпископи мають можливість поспілкуватися між собою, поділитися досвідом, відпочити. Однак варто пам’ятати, що кожний Синод — це найперше період інтенсивної праці.
Яке значення має Синод єпископів для пересічного вірного/ої?
Після затвердження Синодом єпископів УГКЦ рішень і постанов кожен єпископ зобов’язаний оприлюднити їх у своїй єпархії чи екзархаті. Передовсім це здійснюється через засоби соціальної комунікації. Також це можна зробити під час живих зустрічей, чи з Пресвітерською радою, чи на зібранні протопресвітерів або всього духовенства. На кожній із цих зустрічей розробляються способи та методи втілення постанов Синоду в конкретній єпархії, екзархаті чи парафії.
До прикладу, у 2022 році, зважаючи на гуманітарні виклики, породжені російською війною на території України, Синод затвердив оновлену Стратегію розвитку соціального служіння. Одним із пунктів вона передбачала створення парафіяльних осередків Карітасу та куточків соціального служіння. Взявши це до уваги, у багатьох парафіяльних спільнотах було утворено осередки, які продовжують діяти і до сьогодні. Через активність конкретних вірних та небайдужих людей вони забезпечують необхідними харчами й речами всіх потребуючих: військових, переселенців, жебраків, безхатьків та інших.
Чому цьогоріч Синод єпископів УГКЦ відбувається в Римі?
У зв’язку з воєнними діями в Україні, що викликані масштабним вторгненням окупаційних російських військ, владики вирішили провести Синод у м. Римі. Адже Рим — це серце Католицької Церкви, з якого пульсує життя до всіх кінців світу. Тож перебування тут стає нагодою для свідчення правди про сучасну воєнну ситуацію в Україні. Водночас Рим є місцем проживання і служіння Святішого Отця, який постійно переймається долею — як сам наголошує — багатостраждального українського народу та докладає багато зусиль для повернення миру в Європу. Також Рим є місцем поховання святого нашої Церкви, Йосафата Кунцевича, 400‑річчя від дня мученицької смерті якого ми відзначаємо. Тож прагнемо принести до нього мучеництво і страждання його братів і сестер та випросити в нього заступництва перед престолом Всевишнього Бога задля зцілення ран війни.
Якими будуть головна тема й основні заходи цьогорічного Синоду?
Головною темою цьогорічного Синоду єпископів УГКЦ, зважаючи на виклик жорстокої та божевільної російської війни проти України, обрано «Душпастирський супровід постраждалих від війни». Йдеться передовсім про захисників і захисниць нашої держави та їхні сім’ї, про тих, хто перебував у полоні, під окупацією чи був депортований, а також про тих, хто втратив рідних, про тих, кому знищили житло чи вкрали майно, про тих, хто був фізично, психологічно чи емоційно зранений упродовж цієї війни, про розділені відстанню сім’ї. Мабуть, це буде обговорення і напрацювання душпастирських практик для всіх нас. Усі ці напрямки потребують допомоги й підтримки зі сторони спільноти Церкви.
Отож Синод єпископів УГКЦ розпочнеться 3 вересня Божественною Літургією в соборі св. Софії, після чого владики матимуть нагоду поспілкуватися з вірними в еміграції, заробітчанами та біженцями, доторкнутися до їхніх ран, розділити з ними їхні переживання, підтримати і обнадіяти людей. Іншим важливим заходом стане зустріч владик зі Святішим Отцем, під час якої вони намагатимуться вчергове донести біль і страждання українського народу, завдані російською війною. І третім моментом, про який варто згадати, стане проща єпископів та вірних із Західної та Центральної Європи, зокрема з Італії, до гробу святого Йосафата з нагоди 400‑річчя від дня його мученицької смерті.
Розмовляв Іван Вихор
Пресслужба Секретаріату Синоду єпископів УГКЦ
Молитва при гробі св. Йосафата Кунцевича, 2022 р.
фінансово.
Щиро дякуємо!
