Кардинал Віктор Мануель Фернандес, новий голова Дикастерію віровчення, прогнозує, що «ті, хто очікують великих змін» на Синоді цього місяця, будуть «розчаровані», однак залишає двері відкритими для пізніших змін.
Як повідомляє CNA, він зробив це зауваження після консисторію 30 вересня, на якому Фернандес отримав червоного кардинальського капелюха разом із іншими двадцятьма прелатами. Він передбачив, що жодне з поляризованих крил у Церкві не отримає того, чого хоче — або чого боїться.
«Люди, які бояться дивних або недоречних доктринальних зрушень, і люди, які, з іншого боку, очікують великих змін, будуть справді розчаровані», — сказав він, додавши, що Синод «не задуманий у такому ключі».
«Принаймні не цього року, — додав кардинал Фернандес. — Згодом ми побачимо, що вийде, і наступного року ми побачимо, що буде, але цьогоріч не варто мати надто великі очікування».
Чого можна очікувати, запевнив Фернандес, так це «поглиблення нашого самоусвідомлення, того, ким ми є як Церква, чого Господь просить від нас, чого також очікує сучасний світ і як ми можемо краще сягнути людей із тим посланням, яке завжди мали».
«Якщо нам вдасться досягти світла, що веде і спрямовує нас до того, ким ми маємо бути перед людом Божим і перед світом, це вже було би грандіозно, але це не приверне нічиєї уваги. З цього не зробиш заголовок», — сказав він, додавши, що зменшити свої очікування мають усі, включно з журналістами, оскільки на цьогорічному Синоді буде небагато нового.
Кардинал Фернандес також сказав, що призначення очільником Дикастерію віровчення було для нього шоком, бо після 65 років він збирався повернутися до навчання й викладацької роботи. Він також похвалив свою команду теологів та експертів, що працюють у Дикастерії і з якими він почувається безпечніше, і сказав, що, на його думку, сан кардинала для нього був «не обов’язковим».
«Оскільки Папа Франциск має “власні ідеї”, він міг би залишити мене префектом без цього титулу, — сказав він. — Однак покликання бути кардиналом має символізм донорства крові. Це заклик до повнішої, сміливішої [капітуляції], більш вільної від власного его та власних потреб».