У четвер 5 жовтня 2023 р. в санктуарії Божої Матері Летичівської відбувся з’їзд духовенства і богопосвячених осіб Кам’янець-Подільської дієцезії.
Звертаючись до зібраних у храмі, єпископ Леон Дубравський закликав у день спомину св. Фаустини Ковальської віддати Божому Милосердю і опіці Божої Матері Милосердя все зібрання, «працю священників, монахинь і монахинь на ниві Божій». Також ординарій закликав до особливої молитви про нові покликання до священства, монашества, місіонерства.
Ситуація в Україні та світі вимагає не тільки молитви і посту, але й дій, зазначив Його Преосвященство. Цього року до семінарії в Городку не вступив жоден кандидат. «Не можемо, — сказав єпископ, — задовольнятись тим, що маємо. Це мінімалізм, а Бог покликав нас до інших справ: “Ідіть і проповідуйте в усьому світі”. І ми повинні сьогодні це робити. Нехай Святий Дух надихне нас, як саме ми маємо сповнити Його волю».
Владика заохотив учасників з’їзду дякувати Богу за своє покликання і молитися за те, щоб закінчилась війна, а кров, пролита нашими воїнами, не була пролита даремно; про милосердя для України і покаяння росії; про розкаяння зрадників, які продаються ворогові, та про всі необхідні благодаті для доброчинців, «перепросити Бога за усі наші гріхи і дякувати за все, що ми маємо».
Дякуймо Господу, який у хрещенні став одним із нас
Робота з’їзду почалася з розарієвої молитви перед Пресвятими Дарами, яку очолив єпископ-ординарій. У роздумах над І таємницею частини Світла, «Хрещення Ісуса в Йордані», владика сказав: «У нашому хрещенні Бог промовляє до нас “Ви — Мої діти”. У хрещенні, яке прийняв Ісус Христос, Бог-Отець каже Йому: “Ти — Мій Син”. Дякуємо Господу Ісусу за те, що у своєму хрещенні Він став одним із нас».
Роздумуючи над ІІ таємницею, Його Преосвященство сказав: «Ісус постійно чинить чудеса в нашому житті. Тому просимо про Його заступництво і заступництво Його Пресвятої Матері за нашу країну під час війни».
«Щоби прийняти заклик Ісуса Христа до навернення, — говорив владика Леон, роздумуючи над ІІІ таємницею, — потрібна Божа благодать. Просімо за тих, хто втратив віру, надію, любов, втратив благодать Бога; за всіх парафіян, за дієцезію, за всю Україну, а особливо — за Синод, що розпочався в Римі, та його учасників з України: єпископа Олександра Язловецького і єпископа Радослава Змітровича».
Молитвою V таємниці владика заохотив висловити нашу вдячність Господу Ісусу за те, «що під час Тайної Вечері Він залишився з нами у Святому Причасті як наша духовна їжа».
Учасники з’їзду помолились Літанію до Пресвятої Крові Ісуса та спеціальну молитву за нові покликання до священства, чернецтва і місіонерства.
Знову почати від Ісуса Христа
Продовженням з’їзду стала конференція «Знову почати від Ісуса Христа». Її виголосив настоятель парафії Воздвиження Святого Хреста у Шепетівці о. Даниїл Ботвіна OFM.
Посилаючись на слова з Книги пророка Єремії: «Не бійся, Я з тобою», о. Даниїл сказав: «Є багато факторів, що нас лякають, багато над чим ми задумуємось; у світі багато різних справ виходить назовні. І часто може поставати запитання: “Як далі?” Ці слова — “Не бійся, Я з тобою” — Христос скеровує до кожного з нас. Ти працюй, ти вже відповів на Мій голос. Ми вже на цій дорозі: хтось довше, хтось коротше. А Ісус каже всім нам: ти йди, Я з тобою».
Охарактеризувавши проблему браку покликань до священства і чернецтва як «загальносвітову», священник продовжив: «Добре що є комп’ютери і телевізори, але все це заглушає голос Бога. Молоді люди не мають доступу до голосу Бога. […] Часто цим голосом стаємо ми. Пам’ятаю старших священників: коли я закінчував школу в 90-ті роки, священники нами цікавились. Запитували: “Що робитимеш далі?” Іноді людину треба скерувати: до семінарії, до ордену. Є багато свідчень священників чи монахів: “Я сумнівався, але настоятель мене підштовхнув. І тепер я щасливий”. Сьогодні ми кажемо: “Вільна воля, людина має вибір …” Це так; але інколи молода людина хоче, щоб її хтось підвів до рішення». […] Повернемось до слів: “Знову почати від Христа”. Христос у центрі; я починаю від себе і розвиваю своє духовне життя. Розпалюю вогонь, який має в мені горіти, щоб інші від мене запалились — не тільки у священницькому чи чернечому покликанні, але й у вірі. Щоб людина перейняла від мене цей вогонь — ним передусім повинен палати я. Чого сьогодні світ, можливо, очікує від нас — людей, які присвятили життя Богові? Насамперед, напевно, сатисфакції. Бачити, що я радий від того, що виконую. Я задоволений; я отримую задоволення від звершення таїнств, від проповідування Божого Слова; після Служби не втікаю від людей, а навпаки — йду до людей».
Отець Даниїл навів слова Бенедикта ХVІ, що «Церква зростає не через прозелітизм, а через приваблення. Тобто — до мене тягнуться, але це не я притягую, а Господь через мене». Свій виступ він закінчив так: «“Ідіть на цілий світ … ” — це були останні слова, які Ісус сказав учням і які Він сьогодні скеровує до кожного з нас. Папа Бенедикт додає: “Не закривайтеся в собі. Не дайте отруїти себе суперечками. Не будьте в’язнями своїх проблем. Вони будуть вирішені, коли ви вийдете назовні і допоможете іншим вирішити їхні проблеми. Знайдете життя, даючи життя, надію — даючи надію, а любов — коли любите”. На мою думку, що є завданням, яке папа Бенедикт ставить нам, людям, які присвятилися Богові. Не закриватися в собі, не закриватись у своїх проблемах, а вийти назовні. Бо даючи — отримуємо».
Головним залишається проголошення Божого Слова
Кульмінаційним пунктом з’їзду стала Свята Меса, яку очолив єпископ-ординарій.
Перед її початком хранитель санктуарію Божої Матері Летичівської о. Адам Пшивускі побажав, щоб «Марія, яка присутня в цьому санктуарії багато років і яка завжди показує нам дорогу до Ісуса», обдарувала всіх учасників зустрічі потрібними благодатями, щоб «ми, з вогнем у серці, повернулись до наших парафій». Запрошуючи до спільної молитви, о. Адам відзначив: за весь час його служіння в санктуарії (понад 20 років!) стільки священників одночасно тут ще не збиралось.
Єпископ Леон зазначив, що їх усіх «привела сюди любов: любов до Діви Марії, до святого Розарію, любов до ближнього». Його Преосвященство заохотив молитися за єпископів-учасників Синоду: вибрати одного єпископа і протягом 30 днів молитись, поститись і приймати Причастя за нього, щоб по закінченні Синоду «ми почули голос Церкви і голос Божий». Владика Леон також наголосив на важливості молитви за нові покликання: «Хоч о. Адам і зауважив, що нас тут багато, але ми старіємо і хтось повинен прийти на наше місце».
Проповідь під час Святої Меси проголосив о. Даниїл Ботвіна, присвятивши її проблемі, яку вважає особливо актуальною тепер, під час війни.
«Папа Бенедикт ХVІ, — сказав він, — описуючи першу спокусу — спокусу хліба, запитував: “Що є найбільшою трагедією? Що найбільше противиться вірі в Єдиного і Доброго Бога?” — Голод, який приносить страждання. “Чи Христос, як Відкупитель, не повинен на очах світу нагодувати всіх і повністю знищити голод? — це запитання, яке люди ставлять Церкві. Це питання, яке люди ставлять також Господу Богу. Чи повинен Спаситель, доводячи свою сутність, нагодувати всіх? Чи сьогодні соціальні проблеми не повинні бути першими і найголовнішими? Сьогодні закидають Церкві: “Якщо ти хочеш бути Церквою Христовою, подбай насамперед про хліб для світу, а інші справи залиш на пізніше”. Сьогодні “ці інші справи” — проголошення Божого Слова — немовби спихаються на другий план, а в першу чергу вимагається соціальної діяльності. І часто воно так і є. На проголошення Божого Слова приділяється менше уваги. Коли Ісус помножував хліби, люди, яких Він нагодував, спочатку мали інший намір: слухати Слово Боже. Вони прийшли до Ісуса не по хліб, а щоби слухати Слово. Вони відкрили серця для Бога і пізніше Христос нагодував їх хлібом».
«Із цим чудом помноження хліба, — продовжив проповідник, — пов’язані три речі. Перше — це шукання Божого Слова. Ми не є соціальними працівниками, і ніхто з нас не прийшов бути священником як соціальний працівник. Ми можемо за цим наглядати, можемо про це дбати, але головним завданням є проголошення Божого Слова. І я вважаю помилкою, коли ми приймаючи переселенців чи допомагаючи військовим, — а це треба робити! — нічого при цьому не говоримо про Боже Слово. Але Ісус спочатку проголошує Слово Боже, а потім помножує хліби. Друге — це хліб, якого ми просимо у Господа Бога. Третє — це всі ми, які з любові одне до одного ділимось хлібом насушним».
«Бог покликав нас проголошувати Боже Слово, як покликав апостолів, а апостоли для соціальної роботи призначили сімох, яких назвали дияконами. І сьогодні ці слова папи Бенедикта ХVІ є вказівкою на те, що в нашій сьогоднішній реальності війни головним залишається проголошення Божого Слова, а вже потім соціальна праця, допомога світу і всім потребуючим», — закінчив проповідь о. Даниїл.
По звершенні Святої Меси єпископ-ординарій звернувся до священників із короткою промовою, давши практичні вказівки, як їм здійснювати пастирську місію, виходячи назустріч людям і знаходячи час для того, щоб вислухати кожного, хто цього потребує.
З’їзд закінчився спільною молитвою Коронки до Божого Милосердя за Україну.
фінансово.
Щиро дякуємо!
