Протягом останніх десятиліть християнська меншина в Туреччині могла ремонтувати свої храми, але держава вже давно не погоджувалася на будівництво нових святинь.
Газета «Hürriyet», яка виходить у Стамбулі щоденно, повідомила, що на відкриття сирійського храму св. Єфрема прибули президент країни Реджеп Таїп Ердоган і численні представники ієрархії християнських Церков у Туреччині.
Сирійський митрополит Стамбула Мар Філуксінос Юсуф Сетін привітав на урочистості православного Екуменічного патріарха Константинополя (Стамбула) Варфоломія, ватиканського «міністра закордонних справ», префекта Дикастерію підтримки єдності християн кардинала Курта Коха та Вірменського патріарха Константинопольського Сагака Машаліана. Голова ассирійської асоціації в Стамбулі Саїд Сусін підкреслив, що це «історичний день».
Нововідкрита церква сирійського обряду може вмістити до 750 осіб. На двох горішніх поверхах будівлі розташувалися конференц-зали, що можуть бути використані для молебнів, хрещень чи шлюбів; також є підземний паркінг. Наріжний камінь під цей храм заклав 2019 року особисто президент Ердоган.
Урочистість спочатку планували на середину лютого, але її відклали через нищівний землетрус, який 6 лютого вдарив по південно-східній Туреччині та північній Сирії.
Кількість християн сирійського обряду в Стамбулі оцінюють на рівні 12-17 тисяч. Ця спільнота має свій храм у стамбульській дільниці Тарлабасі, збудований у ХІХ столітті, при якому діє соціальний центр. Однак він уже давно замалий, тому 2009 року влада міста, за дорученням тодішнього прем’єр-міністра Ердогана, почала шукати ділянку під нову сирійську церкву. 2015 року уряд оголосив плани будівництва, а його виконання затрималося на кілька років.
Ділянку, на якій стоїть храм, що будується від 2019 року, переказав Католицькій Церкві один парафіянин. Від 1868 року вона частково використовувалась як цвинтар. Там також була невелика цвинтарна каплиця. 1950 року цю територію забрала держава, переказавши землю місту, а цвинтар закрила. Сирійський митрополит Мар Юсуф запевнив, що його Церква прагне піклуватися також про утримання католицького цвинтаря.
Від часу проголошення Турецької Республіки, яке 1923 року зробив Кемаль Ататюрк, конституція цієї країни підкреслює світський характер держави; однак релігійні меншини — окрім суннітського ісламу — багато разів зазнавали дискримінації. Турецьке законодавство офіційно визнало тільки Грецьку Православну Церкву. Вірменська Апостольська Церква і сповідники юдаїзму там тільки меншини, за якими держава (хоч і обмежено) визнає права, наприклад, провадити свої школи. З огляду на спірну інтерпретацію Мирного трактату з Лозанни 1923 року сирійська Церква, Католицька Церква та інші спільноти навіть не визнано релігійними меншинами.