Святий, якому треба молитися про порятунок військовополонених

Святого Леонарда з Ноблака сьогодні мало знають на наших теренах, хоча у часи Високого Середньовіччя його культ був одним із найпоширеніших у Європі. 

Його спомин, що припадає на 6 листопада, не належить до числа обов’язкових, однак саме тепер, коли на нашій землі точиться війна, а тисячі людей зникли безвісти, були примусово вивезені на територію ворога чи перебувають у полоні, нам варто просити святого Леонарда про особливе заступництво.

Він народився у V столітті у шляхетній родині, спорідненій з королем франків Хлодвігом І. Разом із королем він і охрестився — легенда каже, що святий Реміґій, єпископ Реймса, прийняв їх у лоно Церкви на Різдво 496 року. 

Як королівський родич, Леонард мав широке «вікно можливостей», однак він не захотів земної слави, зробивши вибір на користь служіння для слави Божої. Відмовившись від пропозиції стати єпископом, він став монахом, а потім оселився у лісі під Ліможем і почав жити як відлюдник.

Згідно з легендою, якось король Хлодвіг поїхав у цей ліс на полювання у супроводі королеви, яка була вагітною. Під час полювання у неї раптово почалися пологи, і королеві довелося народжувати у келії святого Леонарда. Хоча пологи були важкими, життя як матері, так і дитини, було врятоване завдяки молитвам відлюдника, і у нагороду король подарував йому стільки землі, скільки можна за день об’їхати верхи на віслюку. На цій землі святий Леонард заснував монастир Ноблак, який став домом для його на той час уже численних послідовників.

Сторінка з Вальдбурзького молитовника, XV ст.

Справою життя святого Леонарда було служіння полоненим і ув’язненим. Як учень святого Реміґія він мав прерогативу відвідувати тюрми і звільняти тих, хто там утримувався. Як свідчить ще одна легенда, любов святого Леонарда до в’язнів була такою сильною, що варто їм було закликати його зі своїх камер, благаючи про допомогу, як їхні кайдани чудесним чином розбивалися просто на очах. Багато хто з тих, хто отримав волю завдяки зусиллям Леонарда, приходили до нього, складаючи до його ніг свої кайдани на знак символічної подячної пожертви. Значна кількість врятованих залишалася поруч із ним — святий щедро роздавав їм клаптики землі зі своїх величезних лісових угідь, щоб вони розчищали їх і робили придатними для польових робіт, готуючи таким чином колишніх в’язнів до чесної праці.

Хоча святий Леонард був популярним у народі ще за життя, справжня земна слава прийшла до нього за кілька століть після відходу до дому небесної слави. Нею він завдячує Боемунду І Антіохійському, харизматичному лідерові Першого хрестового походу. 

Боемунд І, князь Антіохії

У 1103 році Боемунд потрапив у полон до мусульман. Перебуваючи у неволі, він молився до святого Леонарда, просячи його про свободу. Після свого звільнення Боемунд, виконуючи дану у полоні обітницю Богові, відвідав абатство Ноблак, де склав щедру пожертву, а також особисто долучився до поширення культу святого Леонарда. Єпископ Вальрам з Наумбурга, який був присутній під час візиту Боемунда, склав життєпис святого, включно з посмертними чудесами, зокрема додавши туди почуті особисто свідчення князя Антіохії.

Приклад Боемунда надихнув багатьох інших людей. З огляду на те, що в епоху хрестових походів мусульманський полон був досить поширеною річчю, з якою стикалося безліч військових та їхніх родин, культ святого Леонарда як заступника військовополонених швидко розростався. Люди вірили, що кожен, хто молитиметься до нього, отримає свободу, спираючись на легенду про те, як король Хлодвіг дарував свободу кожному в’язневі, якого відвідає святий Леонард; а чудеса і щасливі звільнення тих, кого рідні вже вважали безнадійно втраченими, підтверджували і живили цю віру.

З часом романський храм із дзвіницею, споруджений завдяки подячним пожертвам тих, хто приписував свій порятунок заступництву святого Леонарда, стала однією з зупинок на Дорозі святого Якова до Сантьяго-де-Компостелла.

Храм св. Леонарда у муніципалітеті Сен-Леонар-де-Нобла (Франція)

Культ святого поширився по всій Західній Європі: лише в Англії, з її культурними зв’язками з регіоном, йому присвячено йому було присвячено не менше 177 храмів. Святого Леонарда шанували також у Шотландії, Нідерландах, Іспанії, Італії, Швейцарії, Німеччині (особливо в Баварії), а також у Богемії, Польщі тощо. Його заступництву приписували не лише чудеса звільнення в’язнів, а й чудесний порятунок породіль від смерті й зцілення хвороб худоби.

Молитва до святого Леонарда:

О Всемогутній Боже, що покликав нас до віри в Тебе і оточив нас такою великою хмарою свідків; вчини, щоби ми, заохочені добрими прикладами Твоїх святих, а особливо Твого слуги Леонарда, могли наполегливо йти крізь випробування, поставлені перед нами, поки зрештою, через Твоє милосердя, ми не досягнемо Твоєї вічної радості разом із ними; через Того, хто є автором і виконавцем нашої віри, Твого Сина Ісуса Христа, Господа нашого. Амінь.

Святий Леонарде, молись за нас.