Десять дів

Роздуми над Словом Божим на ХХХІІ Звичайну Неділю, рік А

Мт 25, 1-13

Хто були оті десять дів, які вийшли назустріч молодому? Згідно з юдейськими звичаями, це були дружки, які мали привести молодого до молодої. В духовному значенні — це постави мого серця, які сприяють моїй зустрічі з Богом, віддаляють її або взагалі роблять неможливою.

Проблема нерозумних дів полягала не в тому, що вони позасинали. Написано, що поснули всі: і розумні діви, й нерозумні. Клопіт почався не тоді, коли всі задрімали, а тоді, коли всі прокинулися й нерозумні не мали оливи.

Каганець, наповнений оливою, зовні нічим не відрізняється від того, який оливи не має. Більше того — пустий каганець легший і з ним не потрібно ходити обережно, щоб чогось не розлити… Але порожній каганець не даватиме світла. Приблизно таким є поверхове християнське життя. Виглядає гарно, але не дає світла. З повним оливи каганцем не можна ходити будь-як. Його потрібно нести так, щоб не розхлюпати. Коли маєш у собі благодать Святого Духа, то вже не можеш ходити (читай: «жити») як заманеться, а лише так, щоб не втратити джерела світла. Пригляньмося до життєвих позицій, які можуть вплинути на нашу вічність.

Світло, каганець, лампа у Святому Письмі часто символізують дійсність Божого Слова. Наприклад, у Пс 119, 105 читаємо: «Слово Твоє — світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці». Або в іншому місці, у Посланні святого Петра Апостола: «І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших» (2 Пт 1, 19). У світлі останніх текстів порожній каганець — це поверхове сприймання Божого Слова: без постави, яка б робила це Слово видимим для світу. Часто бачу в собі таку спокусу: захопитися красою Божого Слова, але залишитися осторонь від його виконання.

«Марним проповідником Слова назовні є той, хто не слухає Його всередині себе», — казав святий Августин.

Логіка підказує, що якщо Лампа (каганець) означає Слово Боже, то, швидше за все, олива буде образом Святого Духа. Саме Він дає змогу світити моїй лампі. Бачити своє життя в світлі Біблії, але також своєю поставою світити для інших. Без глибоких особистих  відносин із цією Божою Особою я ризикую жити поверхово, хоча назовні, можливо, і гарно.

Ще одна деталь особливим чином застерігає і лякає в цьому тексті. Олива — щось, чого не можна буде позичити в інших. Неможливо буде в когось позичити особисті відносини з Богом, неможливо позичити дружбу з Господом, неможливо буде в когось позичити «декілька кілограмів» благодаті. «Олива» — твій особистий досвід!

«Ви — світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. І не запалюють світла та й не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі» (Мт 5, 14 – 16).