Після різкого збільшення у 1980-х і 1990-х роках зростання популяції християн у Китаї зупинилося, а протягом останніх років навіть пішло на спад.
Як повідомляє CNA, посилаючись на висновки Дослідницького центру П’ю у Вашингтоні, такий результат не дивує, враховуючи зусилля Комуністичної партії Китаю (КПК), спрямовані останнім часом на придушення християнства.
Китай був свідком різкого зростання кількості християн у 1980-х і 1990-х роках після послаблення обмежень на сповідування релігії, введених під час Культурної революції за часів Мао Цзедуна.
За даними Загального соціального дослідження Китаю, у період між 1982 і 1997 роками кількість християн, які молилися у зареєстрованих [державою] церквах, зросла більш ніж удвічі: з 6 до 14 мільйонів. До порівняння, загальна кількість населення за той самий період часу зросла на 22%.
Опитування, проведене академічними організаціями в Китаї і оприлюднене цього тижня, показало, що протягом останніх років зростання фактично зупинилося. Між 2010 і 2018 роками кількість дорослих, які ідентифікували себе як християн, постійно перебувала на рівні близько 2%, а у 2021 році впала до 1%.
Втім, Центр П’ю зазначає, що через труднощі з проведенням опитувань під час коронавірусу цифри 2021 року не можна порівнювати з показниками попередніх років.
Ніна Ши, старший науковий співробітник і директор Центру релігійної свободи Інституту Гудзона, сказала, що зменшення кількості християн у Китаї її не дивує.
«Це корелює з придушенням християнства Сі [Цзіпіном] і його так званою кампанією “сінізації”, — сказала вона. — Протягом останніх п’яти років держава суворо заборонила всім дітям будь-яким чином контактувати з релігією, церкви спорядили системами розпізнавання облич і пов’язали з системою соціального кредиту».
Дослідниця додає, що протягом цього часу у Китаї цензурували Святе Письмо і обмежували доступ до нього, затримували християнських єпископів і священників, а їхні проповіді піддавали цензурі, щоб зробити відповідними думці Сі Цзіньпіна.
Стівен Мошер, науковий співробітник Інституту дослідження народонаселення, каже, що сумнівається у надійності даних нового опитування, оскільки християни Китаю, боячись за свою безпеку, можуть уникати участі в опитуваннях.
Втім, на його думку, не можна недооцінювати вплив зусиль китайського уряду придушити зростання християнства.
«Лідер Комуністичної партії Сі Цзіньпін у своїй промові у грудні 2021 року чітко дав зрозуміти, що має намір поставити кожну релігію в Китаї — християнство, мусульманство, даосизм і буддизм — під прямий контроль КПК і змусити їх служити її цілям, — сказав Мошер. — Сі каже, що будь-яка релігія, яка не навчає любити партію і соціалізм, це “відстала” релігія, що займається “незаконною релігійною діяльністю”, а тому її слід викорінити. Релігії мають провадити свою діяльність лише у затверджених місцях відправи культу і не повинні втручатися в соціальне життя чи освіту молоді».
Дослідник наголосив, що особливо активних переслідувань зазнають католики.
«Бути католиком — це особливо підозріло в очах нинішньої пекінської влади. Католикам не дозволяється вступати в армію, КПК або обіймати будь-яку важливу державну посаду,бо у китайському суспільстві вони перебувають у статусі “другосортних” людей», — сказав він.
Мошер також сказав, що угода між Китаєм і Ватиканом, підписана у 2018 році і з того часу вже двічі пролонгована, не досягла передбачуваної мети — покращення становища Католицької Церкви у Китаї.
«Китайсько-ватиканська угода не допомогла розширити Церкву в Китаї. Радше, КПК використовує цю угоду для повільного знищення Католицької Церкви в Китаї. Це, безперечно, і є мета Сі Цзіньпіна, жорстокого диктатора, зліпленого з того ж тіста, що й Мао Цзедун, Адольф Гітлер і Йосип Сталін, — сказав Мошер. — Майте на увазі, що зі 104 дієцезій, визначених КПК у Китаї, принаймні 36 залишаються без єпископів. Більшість тих, що залишились, очолюють єпископи, чий вік стрімко наближається до пенсійного — а то й перевищує його. Схвалення Ватиканом щороку одного чи двох єпископів, призначених КПК , не компенсує поточне скорочення їхніх рядів, а тим паче не заповнить десятки порожніх кафедр».