Цариця Естера — старозавітна постать, яка нагадує нам про Богоматір. Символізуючи Діву Марію, вона є також і символом усієї Церкви.
З-поміж усіх жінок цар надає перевагу Естері, і він обирає її царицею. Але він не знає, що вибирає жінку з Обраного народу.
Ми можемо вважати Естеру однією з нас — найкращою і найгарнішою, але все одно однією з нас. Марія теж така. «Просто людина», як і ми. Близька і зрозуміла.
Завдяки своїй близькості до царя, Естері вдалося врятувати свій народ від Гамана, починаючи з її дядька Мардохея.
«І хто знає, чи не задля такого лютого часу, як цей, ти й досягла царської чести?» (Ест 4, 14) — сказав Мардохей Естері.
Якщо Естер показує нам роль Марії та Церкви, то Гаман показує нам роль сатани.
Коли Гаман побачив, що Мардохей не скорився і не вклонився йому, він розлютився. Але він вважав недостойним убити лише Мардохея. Тому, довідавшись про народ Мардохея, Гаман задумав знищити всіх євреїв, народ Мардохея, по всьому царству Ксеркса.
Папа Франциск любить нагадувати, що сатана хвалиться переслідуванням Божого народу: «За кожним переслідуванням, як християн, так і всіх людей, стоїть диявол», — каже він, радячи звертатися до нашої Матері Марії щоразу, коли ми відчуваємо на собі атаку нечистого.
Маючи молитовну підтримку всього свого народу, Естера і Мардохей, зрештою, перемагають Гамана і кладуть край його змовам.
Вступаючи в останні дні цього короткого Адвенту, звернімо увагу на дві науки, які можна отримати з історії цариці Естери.
По-перше, об’єднаймося з нашою Небесною Царицею у молитві за весь наш народ, усіх малих цього світу, які потребують милості й захисту Царя. Єднаймося з Вселенською Церквою у молитві за всі потреби світу.
По-друге, давайте вірити, що наша Цариця випросить для нас усе, що нам потрібно. Якщо ми відчуваємо диявольські атаки, звернімося до Марії і пам’ятаймо, що у нас є Цариця — одна з нас, що заступається за нас перед Царем. І, як цар обіцяв Естер, ми можемо почути, як Бог каже Марії: «Яке твоє бажання, царице Естеро? Воно буде вдоволене тобі» (Ест 7, 2).