Комунікат УГКЦ щодо декларації «Fiducia supplicans»

Комунікат щодо сприйняття в Українській Греко-Католицькій Церкві декларації Дикастерію віровчення «Fiducia supplicans» про душпастирське значення благословень.

Київ,
Вих. ВА 23/326
22 грудня 2023 року Божого

КОМУНІКАТ
щодо рецепції в УГКЦ
декларації Дикастерію віровчення «FIDUCIA SUPPLICANS»
про душпастирське значення благословень

Відповідаючи на численні звернення єпископів, духовенства, монашества, церковних рухів та поодиноких мирян Української Греко-Католицької Церкви щодо Декларації Дикастерію віровчення «Fiducia supplicans» (18 грудня 2023 р.) про пасторальний сенс благословень, після консультацій із відповідними експертами та компетентними інституціями прагну повідомити:

1.Вищезгадана Декларація трактує пасторальний сенс благословень у Латинській Церкві, а не у Східних Католицьких Церквах. Вона не розглядає питання католицької віри чи моралі, у ній не подаються жодні приписи Кодексу канонів для Східних Церков та не згадуються східні християни. Отже, на підставі кан. 1492 ККСЦ ця Декларація стосується суто Латинської Церкви і не має правової сили для вірних Української Греко-Католицької Церкви.

2.Українська Греко-Католицька Церква є однією зі Східних Католицьких Церков, тому має свою літургійну, богословську, канонічну та духовну спадщину, якої всі вірні зобов’язані дотримуватися та яку повинні плекати (ККСЦ, кан. 39‑41). Значення поняття «благословення» в УГКЦ та Латинській Церкві є відмінними.

3.Відповідно до богослужбової практики нашої Церкви, благословення священника чи єпископа є літургійним жестом, який неможливо відокремити від решти змісту літургійних обрядів і звести лише до обставин і потреб приватної побожності (Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха», п. 505–509).

4.За традиціями візантійського обряду, поняття «благословення» означає схвалення, дозвіл чи навіть наказ щодо певного виду вчинків, молитовно-аскетичних практик, зокрема окремих видів посту та молитви. Очевидно, що благословення з боку священнослужителя завжди має євангелізаційний і катехитичний вимір, тому в жодному разі не може суперечити вченню Католицької Церкви про сім’ю як вірний, нерозривний і плідний союз любові між чоловіком та жінкою, який Господь наш Ісус Христос підніс до гідності Святого Таїнства Подружжя. Пастирська второпність спонукає нас уникати двозначних жестів, висловлювань і понять, які б викривлювали чи спотворювали Боже слово та вчення Церкви.

Благословення Господнє на вас!

† СВЯТОСЛАВ

Офіційні документи УГКЦ