Марія — образ слухання Слова

Роздуми над Словом Божим на IV Неділю Адвенту, рік Б

У ІV Неділю Адвенту Церква читає і слухає Євангеліє про Благовіщеня Пресвятої Діви Марії, вказуючи нам на найбільш досконалу поставу очікування Месії — слухання і розважання Слова Божого. Марія представлена як Virgo Meditans — Діва Роздумуюча — щоб самою цією поставою стати прикладом і натхненням для Церкви. Подібно як Діва з Назарету очікувала народження Свого Єдинородного, так і Церква, вагітна Божим Словом, перебуває в очікуванні об’явлення Божих Дітей. Перебування в Слові — це найкраща постава очікування. Не випадково в Святому Писанні Слово порівнюється до лампи. Саме з лампою очікують Молодого. Пригляньмося сьогодні до Марії, як до образу слухання Божого Слова.

Хоча в Євангеліях не багато згадок про Марію, однак кожного разу, коли про Неї йде мова, Матір нашого Господа представлена як та, котра слухає Слово. Біблійна ікона Марії — Діва, котра слухає і зберігає в своєму серці Боже Слово. В сцені Благовіщеня ми бачимо як Ангел говорить; натомість Марія слухає, роздумує і відповідає.
Марія роздумувала, що ж це за привітання таке… Як станеться це?… Нехай буде мені за словом твоїм!

В Євангелії від Матея, де говориться про те, як ангел Господній промовляв увісні Йосифові, Марія показана як та, в котрій здійснюється Писання: «Вона породить сина, і ти даси Йому ім’я Ісус, бо Він спасе народ свій від гріхів їхніх.» А сталося все це, щоб здійснилось Господнє Слово, сказане пророком: «Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог.» Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила Сина, і він дав Йому ім’я Ісус» (Мт 1, 18-25).

“Біблійний образ Марії — Діва, котра слухає і зберігає в своєму серці Боже Слово

Після Благовіщення ми зустрічаємо Марію в домі Єлизавети, де вона проголошує великі діла Господні у своєму житті: проголошує, як в її житті здійснилося Боже Слово. У другому розділі Євангелія від Луки читаємо про те, що Марія не все розуміла, однак все зберігала в своєму серці. Коли дванадцятирічний Ісус відповів здивованим батькам, що має бути при справах Отця свого, про їхню реакцію читаємо: Але вони не зрозуміли слова, що Він сказав їм. І Він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати Його зберігала всі ці слова у своїм серці. Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей (Лк 2, 50-52).

На адресований Ісусові вигук з натовпу однієї жінки: «Щасливе лоно, що Тебе носило, і груди, що Тебе кормили» (Лк 11, 27), Ісус відповів: «Справді ж блаженні ті, котрі слухають Боже Слово і його зберігають» (Лк 11, 28).

В Євангелії від Йоана бачимо Марію в Галилейські Кані, котра говорить слугам: «Що лиш скаже вам, — робіть» (Йо 2, 5). Для нас це заохочення слухати і виконувати кожне Слово Бога — що б Він нам не сказав. Йоан також вказує на вірність Марії Слову, показуючи Марію під хрестом, де вона також слухає слів Ісуса (Йо 19, 25-27).

Отці Церкви говорять, що «подібно, як отрута гріха увійшла через вухо Єви, так і ліки спасіння — Слово Боже — увійшло через вухо Марії». Це слова св. Іринея з Ліону.  А св. Єфрем і св. Прокулюс казали: «Слово Отця — Ісус, Божий Син — так вийшов з лона Марії, як увійшов через вухо Марії». Наслідувати Матір нашого Господа — це перш за все приймати серцем, роздумувати, виконувати, проголошувати Боже Слово.
УЛисті Конгрегації Віровчення до єпископів Католицької Церкви «Про співпрацю чоловіка і жінки в Церкві і світі» сказано: «Життя Марії — запрошення для Церкви, щоб ґрунтувати своє існування в слуханні і прийнятті Слова Бога, оскільки віра є не тільки пошуками Бога людиною, але й визнанням людиною, що це саме Бог приходить до неї, відвідує її і промовляє до неї».