Святий Йоан, апостол і євангеліст

Римо-катол.: 27 грудня (свято)

Греко-катол.: 8 травня, 26 вересня

Святий Йоан був пророк, теолог і містик. Новий Завіт згадує його так часто, що всього на другому місці після св. Петра. Син Зеведея і Саломеї, він був братом Апостола Якова-Старшого. Належав до учнів Йоана Хрестителя. Певно, володів особливими особистими якостями, бо був близьким учнем як Хрестителя, так і пізніше — Ісуса. Про його близькість до Хрестителя свідчить те, що саме він та св. Андрій перебували над Йорданом разом із Хрестителем, коли хрестився Ісус, і стали свідками слів про Боже засвідчення Ісуса як Месії (див. Йн 1, 35-40).

Йоан був рибалкою середнього достатку: мав власного човна й сіті. Дехто твердить, що він постачав рибу до столу первосвященика, завдяки чому був знайомий зі сторожею і міг ввести св. Петра у внутрішній двір первосвященикового дому, коли судили Ісуса. Євангелія занотовують присутність св.Йоана біля Ісуса у найважливіші моменти, такі як Преображення на горі Табор та конання в Гетсиманському саду.

Прізвисько «Боанергес», тобто «сини грому», Ісус дав Якову і Йоану, синам Зеведеєвим. Можливо, це пов’язане з їхнім різким характером: саме Йоан висловив образу від того, що іменем Христовим виганяє бісів той, хто «не ходить» з їхньою спільнотою, поривався «звести з неба вогонь» на самарянське поселення, в якому не прийняли Ісуса з учнями на нічліг тощо. Яків і Йоан хотіли для себе «високих посад» в очікуваному царстві Христа.

Цьому Апостолу Ісус довірив з хреста свою Матір під опіку (це, між іншим, є євангельським доказом того, що Марія більше не мала дітей — на противагу деяким єресям. Якби в Неї була хоч одна дитина, крім Ісуса, то за юдейським законом вона б мала опікуватися матір’ю, і Христос не мав би потреби передавати опіку над Нею комусь іншому).

Йоан названий Богословом, бо він назвав Христа Словом Божим. Написав Євангеліє, три Послання і своє Одкровення. Після успіння Матері Божої подався в Ефес. Зазнав переслідувань, як інші християни, за імператора Доміціана, вижив після тортур (отрути і киплячої олії), помер у засланні на о. Патмос. Відійшов у вічність за часів імператора Траяна (98-117), маючи майже 100 років. Єдиний з Апостолів, хто не зазнав мученицької смерті.

В іконографії св.Йоан представлений як Апостол похилого віку, інколи як юнак у туніці й плащі, рідко як рибалка. Найчастіше його зображають у сценах, що ілюструють тексти Святого Письма: він — одна з центральних постатей на Останній Вечері, він під Хрестом обік Марії, при успінні Богородиці, на Патмосі, в оточенні своїх апокаліптичних видінь. Атрибути: диякон Прохор, якому св.Йоан диктує текст; сувій, голуб, келих з Гостією, келих вина і вуж, котел з оливою, орел на лікті або в ногах, сім кар апокаліпсису.