6-7 лютого 2025 року Центр гідності дитини УКУ провів формаційну школу другого рівня для духовенства, богопосвячених осіб, голів профільних єпархіальних комісій.
Школа другого рівня «Формування безпечного середовища для дитини» покликана глибше зануритися в теми попередження насильства. Її відвідали священники, богопосвячені та миряни, задіяні по парафіях у роботі з дітьми. Усі вони вже проходили попередньо навчання з реагування на насильство на Школі першого рівня. 42 учасники з Греко-Католицької, Римо-Католицької та Православної Церков України упродовж двох днів вивчали інструменти, як впливати на побудову системи безпеки у Церкві так, щоб попереджувати насильство, як творити безпечне для зростання середовище і системно працювати в парафіях із дітьми, плекаючи їхню гідність.
Керівниця проєктів і програм Центру гідності дитини Іванка Рудакевич: «Про насилля над дітьми часто починають говорити, коли вже все сталося і пішов розголос. Ця Школа була про те, щоб не сталося. І щоб дорослі знали конкретні інструменти, як попередити кривду. Що ми можемо зробити, щоб небезпечні люди не мали доступу до дітей? Які правила поведінки прийнятні, а які є червоним прапорцем і де вже є злочин? Як оцінити чи наше середовище підвищує ризик насилля? Як говорити про це з громадою, щоб кожен зі свого боку впливав на безпеку? Чого варто навчити дітей, щоб вони знали, куди звернутися до допомогу. Ми намагалися ‘привідкрити вікна’ на ці всі теми. І я радію, що на Школі були люди з різних конфесій, які проявили ініціативу знати більше».
Розпочали перший навчальний день із лекції Олександри Ніздрань, психотерапевтки у методі позитивної психотерапії, доцентки кафедри психології і психотерапії УКУ про вплив війни на рівень насилля в суспільстві та захищеність дітей.
З Іванкою Рудакевич, керівницею проєктів і програм Центру гідності дитини УКУ, розмовляли про суть та цілі безпекових політик на прикладі документу «Норми та принципи захисту неповнолітніх і вразливих осіб», яким керується УГКЦ.
Про види насильства, їхні індикатори, наслідки та вторинних постраждалих розповіла Марія Байцар, психіатриня Центру здоров’я та розвитку «Коло сім’ї», психотерапевтка КПТ.
Отець Сава Масник, ієромонах, психотерапевт говорив про правила поведінки з неповнолітніми та принципи організації з ними душпастирської діяльності, які має знати та розуміти кожен дорослий, який працює з дітьми.
Як і про що говорити з дітьми, щоб попереджувати насильство, розповіла Юліана Маслак, дитяча психіатриня, психотерапевтка у методі когнітивно-поведінкової терапії з дітьми, підлітками та дорослими.
Другий навчальний день розпочався із лекції отця Руслана Сідельника, доктора богословʼя, форматора священницьких покликань про «Духовне зловживання у контексті насильства щодо неповнолітніх та вразливих осіб».
Про визначення ризиків насильства щодо неповнолітніх та уразливих осіб та як їх оцінювати — розмовляли з сестрою Тадеєю Яртим, відповідальною за прийняття повідомлень про випадки насилля над неповнолітніми у Згромадженні Сестер Місіонерок Найсвятішого Ізбавителя.
Ділилися досвідом впровадження безпекових політик колеги з Австралії — Барбара Блейні, керівниця програм з сейфгардингу на рівні Пертської архідієцезії, та Девід Трейнор, директор із питань сейфгардингу та дотримання вимог Австралійської католицької асоціації сейфгардингу.
Про безпечний рекрутинг і як наймати людей, які працюватимуть із дітьми, розповіла Христина Цар, керівниця відділу управління персоналом УКУ.
Завершили навчання майстеркою про те, як доносити різним цільовий аудиторіям церковної громади ключові теми про превенцію насилля над дітьми, від Вероніки Саврук, керівниці відділу інформації та маркетингу УКУ.
Відгуки від учасників формації
Сестра Альфонса Карапата, настоятелька Української провінції Згромадження Сестер Місіонерок Найсвятішого Ізбавителя: «Із цієї школи я взяла фразу-дороговказ: “Превенція насилля — це не наш обов’язок, це — наше служіння”. І кожному з нас на своєму місці треба це усвідомити. Для мене важливими питаннями на цій Школі були вплив війни на зростання насильства і питання духовного насильства. Я поглибила і систематизувала знання і буду їх застосовувати у своїй роботі».
Отець Володимир Буграк, настоятель Преображенського собору, м.Кременець: «Ми щорічно проводимо табір для дітей ‘Горлиця’, і знання, отримані на цій Школі, стануть добрим підґрунтям, щоби врахувати всі ризики і подбати про безпеку. Важливо обов’язково проводити інструктажі з безпеки для дітей та організаторів табору і навчати, як реагувати на загрози».
Отець Руслан Сідельник, доктор богослов’я, форматор покликань, духовний керівник: «Після Школи І рівня я вже мав нагоду включатися у питання, що стосуються безпеки дітей. Натомість ця Школа дозволяє глобальніше подивитися на питання превенції насильства і систематизувати знання отримані раніше. А також дала розуміння, що все, що ми робимо для захисту дітей, ми не робимо самі тільки для своїх парафій чи місць служіння, а ми робимо це для цілої Церкви».
Отець Андрій Рак, адміністратор парафії святих апостолів Петра і Павла, м.Новояворівськ: «Ці знання, які ми тут отримали, роблять нас більш чутливими. І ми будемо їх намагатися втілювати у життя на парафії. Участь у навчанні для мене є корисною тим, що я дізнався більше про превенцію насильства над неповнолітніми та уразливими особами, про пошану до гідності дитини, а також знайомство із учасниками курсу, для яких ця тема також актуальна, і з якими можна співпрацювати в напрямі захисту дітей».
Сестра Пія Фірта, Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії: «Це був не просто обмін знаннями — це був простір довіри, розуміння та спільного пошуку відповідей на найскладніші питання. Ваша робота змінює не лише світогляд, а й саме ставлення до дитини, до її гідності, до того, як ми, дорослі, можемо бути поруч — уважно, чуйно, відповідально. Дякую за кожне слово, кожен досвід і кожен інструмент, який допоможе робити цей світ безпечнішим і людянішим».
Фото: Віталій Грабар
фінансово.
Щиро дякуємо!
