Святе Письмо описує молитву у різний спосіб. У Книзі Буття вона описана як «ходіння з Богом».
На початку Адам мав досвід безпосереднього спілкування з Богом, ставив Йому запитання і слухав Його настанови. Після гріхопадіння люди втратили такий прямий контакт, однак молитва — це й досі «ходіння з Богом».
Катехизм Католицької Церкви пояснює це у розділі про молитву:
«Молитва втілюється в життя, насамперед виходячи з реальностей створення. Перших дев’ять розділів книги Буття описують цей зв’язок із Богом: Авель приносить у жертву первістків свого стада; Енох закликає ім’я Боже; Енох “ходив з Богом”. Жертва Ноя “приємна” Богові, який благословляє його, а через нього благословляє усе створіння, бо серце Ноя праведне і непорочне: він також “ходив з Богом”. Такою молитвою живе багато праведників у всіх релігіях. У своєму непорушному союзі (завіті) з усіма живими душами Бог завжди закликає людей молитися Йому. Але особливе одкровення молитви починається у Старому Завіті від батька нашого Авраама» (ККЦ, 2569).
Це формулювання може допомогти нам у нашому молитовному житті. Молитва, по суті, стосується дружби з Богом, і щоразу, коли ми говоримо з Ним, це має виглядати так, ніби ми йдемо разом із Ним.
Апостоли знали це з перших вуст і мали привілей ходити з Богом, ставлячи Йому будь-які запитання, які тільки можна собі уявити.
Наступного разу, коли ви будете молитися, подумайте про свій власний підхід до молитви та про те, як цей вислів може допомогти вам наблизитися до Бога.
фінансово.
Щиро дякуємо!
