Учора, 18 січня 2024 р., в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві відбувся міжконфесійний молебень за єдність християн.
Ним розпочався Тиждень екуменічних молитов під гаслом «Люби Господа Бога свого… і ближнього свого, як самого себе» (Лк 10,27). Молитву очолив владика Йосиф Мілян, єпископ Київської архієпархії УГКЦ. Йому співслужили Апостольський Нунцій в Україні Вісвальдас Кульбокас, єпископи та духовенство РКЦ та УГКЦ, православних Церков і протестантських церковних спільнот України, повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Над словами євангеліста Луки, взятими як гасло цьогорічного Тижня молитов, роздумував владика Олександр Язловецький, єпископ-помічник Київсько-Житомирської дієцезії РКЦ.
На початку єпископ Олександр зазначив, що молебень у соборі УГКЦ об’єднав небагато представників християнства, головно духовенства, — певно, з огляду на робочий день; натомість це не означає, що миряни не за єдність Церков. «Це означає, що у мирян є багато різних просторів, де вони цю єдність будують». Зокрема, єпископ з усмішкою згадав про недавню «практичну єдність» українців за різдвяними столами: «Там не питають, якої ти конфесії, а сідають і святкують, і співають колядок і вітають одне одного».
Тиждень молитов за єдність християн єпископ-помічник Києво-Житомирський назвав «циклічним святом екуменізму». Бо щороку в ці дні християни різних конфесій зустрічаються по всьому світу — на спільних молитвах, конференціях, концертах та інших заходах. У деяких країнах цей Тиждень навіть «удвічі зріс» через велику кількість святкувань, ставши двома тижнями молитов. Буває, що й весь місяць присвячують молитвам про єдність.
Коментуючи читання з Євангелія від св. Йоана (Архієрейська молитва Ісуса), єпископ Олександр зазначив: Господь молився про єдність між Його учнями, і за тисячі років, що проминули, християни переконалися, що це завдання не з легких. Суто людськими зусиллями зберегти єдність Церкви не вдалося. Тому християнам потрібно прикликати Духа єдності — «Того, Хто може зробити, що ми з вами будемо однією Церквою».
Єпископ нагадав, що Христові апостоли були дуже різними. Однак, попри їхні непорозуміння між собою, Христос зумів їх згуртувати навколо себе. А сьогодні апостоли певним чином у своїй соборності символізують наше християнство: Петро більше асоціюється з католиками (через «владу ключів», яку йому дав Ісус); із православ’ям в Україні більше співвідносять Андрія, який певними легендами пов’язаний зі схилами Дніпра; а коли йдеться про протестантські спільноти, то тут на думку приходить апостол Павло, для якого важливо було «взяти меч Божого Слова». Апостоли були дуже різними людьми, як і кожен з нас сьогодні, і між ними теж бували непорозуміння — про це ми щороку читаємо в Євангеліях. Але Господь їх вирядив у світ із місією: проголошувати прихід Його Царства. І завдяки Євангелією, яке читають і через яке люди навертаються вже тисячі років, ця єдність стала можливою.
Кожна країна, зазначив єпископ Язловецький, має свої виклики для християн. Наприклад, у Польщі Католицька Церква домінантна. І якщо раптом там Католицька Церква не захоче єдності, то більше не буде про що говорити. В Україні є більше різноманіття конфесій. Зате й виклики інші.
Насамперед — те, що ми, на жаль, країна невіруюча. Небагато людей ходять до храмів, ще є і є кому проголошувати Євангеліє, щоб наверталися. «Кожному проповідникові знайдеться робота, якщо він захоче; Христос його використає, щоби привести когось до себе», — підкреслив єпископ Олександр.
Ще один виклик для християн України — війна. Кажуть, ніщо так не об’єднує, як спільний ворог. Харитативна діяльність і молитва за Україну також об’єднує українські Церкви.
Владика відзначив, що лідери Церков та духовенство своїм прикладом спонукають вірян до єдності. Відтак наголосив, що всіх християн насамперед об’єднує Божа любов.
фінансово.
Щиро дякуємо!
