Свята Тереза мала побожну звичку жертвувати себе Богові п’ятдесят разів на день. Свята Марта молилася сто разів удень, і сто — вночі. Святий Франциск Борджіа теж мав звичку молитися сто разів щодня.
Святий Філіп Нері склав своєрідну Вервицю зі слів: «О Боже, прийди мені на допомогу; Господи, поспіши мені на порятунок». Він молився цю Вервицю шістдесят три рази на день і наказував своїм каяникам робити те саме. Свята Гертруда триста шістдесят п’ять разів на день повторювала молитву: «Нехай буде воля Твоя, як на землі, так і на Небі».
Святий Леонард з Порт-Моріса представляв себе Пресвятій Діві Марії двісті разів на день. Святий Франциск Сальський мав звичку протягом дня виголошувати короткі й палкі молитви, перебуваючи таким чином у Божій присутності навіть посеред своїх численних занять. Блаженний брат Жерар Майєлла часто був битий своїм бригадиром, якого дратувало, що той молиться під час роботи. Свята Єлизавета Угорська мала звичку в дитинстві ховатися під час гри від своїх друзів, щоб потай проказати «Радуйся, Маріє».
Один святий протягом тридцяти років не знав іншої молитви, крім простих слів: «Господи, помилуй мене!» Наприкінці цього часу Господь щедро вилив на нього своє милосердя, дав йому видатний дар споглядання і підняв до вищого ступеня святості. Святий Леонард з Порт-Моріса казав, що у нас не повинно бути ні хвилини, коли б ми не повторювали: «Помилуй мене. О Ісусе, змилуйся наді мною!» Він сказав, що знає людину, яка повторює молитву: «Ісусе, змилуйся наді мною!» по сто разів менше, ніж за годину.
Святий Варфоломій щодня жертвував Богові двісті поклонів. Святий Патрик, охороняючи отару свого господаря, молився Богу сто разів удень і сто разів уночі; як єпископ, він щодня промовляв цілий Псалтир (тобто сто п’ятдесят псалмів), двісті інших молитов, а також співав гімни; він також щодня триста разів преклоняв коліна на честь Пресвятої Трійці, і сто разів на кожну канонічну годину робив хресне знамення.
До того, як свята Маргарита з Кортони була піднесена Богом до вищого ступеня молитви, вона мала звичку проводити час у роздумах, молячись «Отче наш». Протягом дня вона промовляла цю прекрасну молитву тисячу разів: триста — на честь Пресвятої Трійці; сто — честь Пресвятої Богородиці; по сто за кожного з її найближчих родичів; сто — за спокутування її гріхів; сто — за францисканський орден; сто — за жителів Кортони; сто — за її кривдників, і ще сто за Папу, за всіх служителів Церкви, за навернення грішників, єретиків, схизматиків, турків, юдеїв і язичників.
Святий Альфонс перед сном здійснював такі акти побожності: десять актів любові; десять актів довіри; десять актів скорботи; десять актів відповідності Божій волі; десять актів любові до Ісуса Христа; десять актів любові до Пресвятої Богородиці; десять актів любові до Ісуса в Пресвятих Тайнах; десять актів довіри до Пресвятої Богородиці; десять актів смирення у стражданнях; десять актів відданості Богові; десять актів відданості Ісусу Христу; десять актів відданості Пресвятій Діві Марії та десять прохань про пізнання і виконання волі Божої. Якщо цей святий чинив стільки побожних актів щоразу, коли лягав спати, скільки ж він їх зробив протягом усього життя?..
Переклад CREDO за: о. Міхаель Мюллер (1825-1899), TAN Direction